Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2024 р. № 5921/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобовʼязань та коригування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством на початку 2022 року було здійснено попередню оплату за товари/послуги, на суми якої постачальником було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні. На підставі таких податкових накладних Товариством було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

У подальшому товари/послуги не були поставлені постачальником та у грудні 2023 року Товариство прийняло рішення про списання дебіторської заборгованості за такими оплаченими та не отриманими товарами/послугами та відобразило таке списання у фінансовій звітності за 2023 рік.

У червні 2024 року Товариство уклало з постачальником угоду про прощення заборгованості, на підставі якої постачальник склав розрахунки коригування на зменшення податкових зобов’язань по отриманим авансам, а Товариство зареєструвало такі розрахунки коригування в ЄРПН та зменшило суму податкового кредиту за червень 2024 року.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1 – 2) чи було зобов’язано Товариство нарахувати податкові зобовʼязання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у зв’язку зі списанням у грудні 2023 року дебіторської заборгованості постачальника за перерахованим авансом, та в якому періоді;

3 – 4) чи матиме право Товариство скласти розрахунок коригування на зменшення суми ПДВ, нарахованої згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у зв’язку зі списанням у грудні 2023 року дебіторської заборгованості, якщо у червні 2024 року ним було зменшено податковий кредит на підставі розрахунків коригування, складених постачальником відповідно до укладеної угоди про прощення заборгованості, та в якому періоді?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Статтею 605 ЦКУ визначено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ. 

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Загальні правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку (пункт 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Якщо після сплати авансового платежу постачання товарів/послуг фактично не відбувається, сума попередньої оплати постачальником не повертається, а дебіторська заборгованість за сплаченим авансом покупцем списується, то покупець у податковому періоді, в якому відбувається списання такої заборгованості, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму, яка була ним включена до податкового кредиту за фактом здійснення попередньої оплати за товари/послуги за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

При цьому у разі, якщо заборгованість за оплачені, але не отримані від постачальника товари/послуги Товариством прощається, то таке прощення заборгованості не є підставою для коригування таким постачальником податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події (отримання попередньої оплати за товари/послуги), оскільки відсутні обставини, визначені пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ.

Таким чином, підстави для коригування суми ПДВ, нарахованої Товариством у зв’язку зі списанням дебіторської заборгованості за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у викладеній у зверненні ситуації відсутні.

Щодо вказаних у зверненні індивідуальних податкових консультацій та викладених у них висновків ДПС інформує, що такі консультації були надані конкретним платникам податків на їх звернення, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, та мають індивідуальний характер та, відповідно, не можуть використовуватися іншими платниками податків.

Додатково ДПС інформує, що у разі виникнення необхідності будь-який платник податку (у тому числі постачальник Товариства) має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).