Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2024 р. № 5935/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання застосування нормативно-грошової оцінки землі (надалі – Оцінка) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що фізична особа вступає до Товариства і свою частку до статутного фонду вносить у вигляді земельної ділянки          (далі – Ділянка). Ділянка належить до земель промисловості.

У зверненні не повідомлено про наявність у Товариства земельних ділянок у власності та/або користуванні.

Товариство просить надати роз’яснення щодо обчислення Товариством земельного податку у разі відсутності Оцінки Ділянки.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.1 ст. 286 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Земельним законодавством встановлено обов’язок оформлення права власності, а також користування у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»     (ст. 126 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.1, 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269. ст. 269 Кодексу). 

Пунктом 287.1 ст. 287 Кодексу передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, у Товариства виникають податкові зобов’язання із земельного податку за Ділянку з дати державної реєстрації речового права на таку Ділянку.

Базою оподаткування платою за землю є Оцінка земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу; площа земельної ділянки, Оцінку якої не проведено (пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271, п. 298.1 ст. 298 Кодексу).

Статтею 277 Кодексу встановлені граничні межи ставок земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), Оцінку яких не проведено.

У разі якщо Оцінку Ділянки не проведено, то для обчислення податкових зобов’язань застосовуються відсоткові розміри ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 277 Кодексу.

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відс. від Оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. від Оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від Оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 Кодексу).

Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац другий п. 289.1 ст. 289 Кодексу).

Джерелом відомостей щодо кожної окремої земельної ділянки, у т. ч. величина Оцінки, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), є Державний земельний кадастр (далі – Кадастр) (ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон), держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина  

Оскільки відомості про Оцінку Ділянки, її цільове призначення вносяться до Кадастру на підставі та з дотриманням основних вимог щодо внесення відомостей до Кадастру (ст. 21 Закону), то Товариству доцільно звернутися до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (її структурного підрозділу) щодо визначення розміру бази оподаткування Ділянки земельним податком.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.