Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2024 р. № 5938/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення приватного підприємства приватної фірми (далі – Товариство)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет. У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Товариство звернулось до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи зобов’язане Товариство застосовувати ресторатори розрахункових операцій та/або програмні ресторатори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у випадку дистанційної торгівлі продукцією власного виробництва, оплата за яку буде здійснюватись на сайті Товариства із використанням послуг небанківських надавачів платіжних послуг?
2. У яких випадках ПРРО/РРО можна не використовувати?

Щодо питання 1

Правові засади застосування ПРРО/РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закону України «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі –

Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, пункт 2 статті 3 Закону № 265 прямо вказує на необхідність застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання та видачі покупцеві фіскального косового чеку у разі продажу товарів у мережі Інтернет, або приймання оплати за товари у мережі Інтернет.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що у описаній у зверненні ситуації Товариство має проводити такі операції із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО та видачею покупцям фіскальних касових чеків.

Щодо питання 2

Вичерпний перелік підстав за яких РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються визначено статтею 9 Закону № 265.

З урахуванням відповіді на питання 1 та обсягу фактичних обставин наведених Товариством у зверненні, надання більш розширеної відповіді на питання 2 не можливе.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.