Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення приватного підприємства (далі – Підприємство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань особливостей застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Підприємство є платником єдиного податку четвертої групи. Основним видом діяльності Підприємства є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння».
За інформацією Підприємства, за результатами земельних торгів через
он-лайн – аукціон Підприємство стало переможцем та виграло право отримання в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком на 14 років, площею 120,9762 га, що розташована на території сільської територіальної громади Запорізької області, цільове призначення – «01.01 – для ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва» за ціною лота 2 797 200 грн, та отримало для підписання від державного оператора земель сільськогосподарського призначення типовий договір суборенди земельної ділянки.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
Щодо першого питання
Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімального податкового зобов’язання, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
При цьому МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Разом з тим відповідно до п. 381.3 ст. 381 Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон) оренда земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону).
Згідно ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Кодексу). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Тобто розмір орендної плати визначається в договорі оренди землі.
Пунктом 2971.5 ст. 2971 Кодексу визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема, 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Таким чином, для розрахунку МПЗ орендар може врахувати 20 відсотків витрат від розміру нарахованої та сплаченої орендної плати, згідно умов договору оренди за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Отже, при визначенні МПЗ 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки згідно з договором оренди, відносяться до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, якщо орендодавцями таких земельних ділянок є юридичні особи, та/або земельні ділянки перебувають у державній чи комунальній власності.
Щодо другого - третього питань
Відповідно до частини першої п. 1 ст. 134 Земельного кодексу на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою ст. 134 Земельного кодексу.
Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.
Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013 "Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)".
Згідно з частиною 5 ст. 135 Земельного кодексу витрати (видатки), здійснені на підготовку лота для продажу на земельних торгах (крім випадків продажу на земельних торгах земельних ділянок приватної власності), відшкодовуються переможцем земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 8 ст. 135 Земельного кодексу реєстраційний та гарантійний внески сплачуються особою, яка бажає взяти участь у земельних торгах, на відкриті у банку окремі рахунки оператора електронного майданчика, з якого така особа бажає взяти участь в земельних торгах.
Нормами частини 9 ст. 135 Земельного кодексу встановлено, що сплачені суми реєстраційних внесків поверненню не підлягають, крім випадку, встановленого частиною 3 ст. 138 Земельного кодексу.
Земельні торги до їх проведення можуть бути скасовані організатором земельних торгів у разі отримання ним документів, що підтверджують необхідність внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування (абз. перший частини 3 ст. 138 Земельного кодексу).
Гарантійний внесок, сплачений переможцем земельних торгів до початку торгів (за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика, через який учасник став переможцем електронних земельних торгів), зараховується до ціни продажу лота (частина 21 ст. 137 Земельного кодексу).
Ціною лота на земельних торгах є ціна продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію та розмір орендної (суборендної) плати за користування земельною ділянкою (частина 3 ст. 136 Земельного кодексу).
Таким чином, до 20 відсотків витрат на суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності, включається сума сплаченої орендної (суборендної) плати в межах нарахованої суми суборенди за звітний період відповідно до договору.
Відповідно до ст. 2971 Кодексу включення інших податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, реєстраційного та гарантійного внесків не передбачено для врахування у зменшення МПЗ.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |