X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2024 р. № 5944/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо визначення суми доходу платником єдиного податку при відшкодуванні комунальних послуг та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що здійснює діяльність КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» та знаходиться на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку                              3 група 5 %. Товариством укладено договори щодо належного йому об’єкта нерухомості на постачання та розподіл електричної енергії, газу, водопостачання та водовідведення та інші (далі – комунальні послуги).

 Товариство здає обєкт нерухомості в оренду , а орендар в свою чергу здає його в оренду третім особам. При цьому між Товариством  та третіми особами  (суборендарями) не існує відносин оренди, а є лише відносини з відшкодуванням третіми особами  витрат Товариства  (власника) на оплату комунальних послуг, спожитими такими третіми особами (суборендарями) на обєкті оренди, передбачені умовами договору оренди.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Чи включається до складу доходу Товариства сума коштів, отриманих Товариством від суборендаря як відшкодування комунальних послуг при відсутності договору оренди нерухомого майна з такою третьою особою?
  2. Чи підлягає оподаткуванню за ставкою 5 % сума коштів, отриманих Товариством  від суборендаря  як відшкодування комунальних послуг  при відсутності договору оренди нерухомого майна  з такою третьої особою?
  3. Чи не є отримання Товариством відшкодування комунальних послуг від суборендаря поставкою Товариством комунальних послуг  такій третій особі без відповідних КВЕДів, ліцензій тощо?

 

Щодо першого-другого  питання

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Так, відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов'язаних з необхідністю утримання такого майна (комунальні послуги, тощо), сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно.

З огляду на наведене, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й такої складової, як спожиті орендарем комунальні послуги.

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, інших загальноексплуатаційних послуг тощо з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем таких послуг та їх оплати (відшкодування, компенсації).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2189).

Житлово - комунальні послуги ‑ це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5 частина перша  статті 1 Закону № 2189).

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2189).

При цьому індивідуальний споживач ‑ це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189).

Виконавець комунальної послуги - це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2189).

Склад та порядок формування собівартості наданих послуг з оренди та облік отриманого відшкодування (компенсації) комунальних платежів має визначатися орендодавцем в обліковій політиці із врахуванням принципу превалювання сутності над формою та згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), та пунктів 10 - 14 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15), які визначають порядок визнання доходів та витрат від надання послуг.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою                                      1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику                   (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

         Враховуючи вимоги пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2189 та з урахуванням змісту звернення Товариство, яке є власником нерухомого майна буде виступати індивідуальним споживачем, яким для отримання комунальних послуг  з виконавцями укладено договори.

Враховуючи вищевикладене, за умови отримання Товариством від третьої особи (суборендаря) суми коштів як відшкодування комунальних послуг при відсутності договору оренди на  нерухоме майно з такою третьою особою, така відшкодована суборендарем сума комунальних послуг платником єдиного податку включається  до доходу  платника єдиного податку та оподатковується за загальними правилами, встановленими розділом XIV Кодексу для платників податків – юридичних осіб.

Водночас, якщо умовами договору оренди між Орендарем та третіми особами (суборендарем) передбачено відшкодування  витрат власнику майна на оплату комунальних послуг, спожитими такими третіми особами на об’єкті оренди, то надходження власнику майна  таких коштів може розглядатися як взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань та підпадати під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до п. 291.6 ст.291 Кодексу.

Відповідно до статті 36 Кодексу платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).