Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2024 р. № 5948/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податку у зверненні повідомив, що з (…) Головним управлінням ДПС у (…) на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76, пункту 86.2 статті 86, пунктів 299.10 та 299.11 статті 299 Кодексу, проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт за № (…). На вказаний акт перевірки платником було направлено заперечення на висновки акту перевірки, (…) було отримано відповідь на заперечення, відповідно до якого висновки акту перевірки залишено без змін, (…) отримано Рішення  № (…) від  (…) про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року. Підставами для винесення Рішення про анулювання  реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку зазначено, зокрема: порушення підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 Кодексу – не здійснення платником єдиного податку  переходу на сплату інших податків  і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Відповідно до приписів підпункту 3 пункту 299.10 та пункту 299.11 статті 299 Кодексу платника виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року. Переведення платника на загальну систему оподаткування покладає на платника обв’язок із реєстрації платником податку на додану вартість.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. З якої дати і на підставі яких норм Кодексу, Головним управлінням ДПС у (…) буде зареєстровано платника в якості платника податку на додану вартість?

2. Який звітний період буде вважатися першим після переходу на загальну систему оподаткування в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та похідних від нього зборів?

3. Який звітний період буде вважатися першим в цілях оподаткування податку на додану вартість?

4. У випадку скасування судом Рішення № (…) від  (…) платник повинен самостійно подати заяву про припинення статусу платника податку на додану вартість?

5. Чи буде враховано податковий кредит для контрагентів платника, отриманий  за період в якому податкові накладні виписувались безпідставно (період винесення рішення суду та набрання ним законної сили) у випадку скасування Рішення № (…) від  (…)?

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Статтею 19¹ Кодексу визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 розділу XIV Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексу, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та
підпункту 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 розділу XIV Кодексу;

якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та
підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 розділу XIV Кодексу;

набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 розділу XIV Кодексу з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному вебпорталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і власному офіційному вебсайті дані з реєстру платників єдиного податку, зокрема, дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Тобто у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку фізична особа – підприємець не може бути платником цього податку із дати вилучення з Реєстру платників єдиного податку.

Якщо платник податків вважає, що контролюючим органом було неправомірно анульована реєстрація його платником єдиного податку, він може оскаржити рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку
як в адміністративному, так і в судовому порядку відповідно до пункту 56.1 статті 56 розділу IІ Кодексу.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 розділу IІ Кодексу).

Абзацом четвертим пункту. 56.18 статті 56 розділу IІ Кодексу передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто зазначені норми підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 та абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 розділу IІ Кодексу стосуються лише рішень, якими визначено грошове зобов’язання платника податків і не поширюється
на рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України, зі змінами та доповненнями, встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Таким чином, анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця передбачає собою перехід такого платника на загальну систему оподаткування, а тому на час адміністративного і судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку підстави для застосування спрощеної системи оподаткування у фізичної особи – підприємця відсутні. Проте у разі прийняття рішення контролюючого органу або суду на користь фізичної особи – підприємця,
за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема анулюється дата виключення фізичної особи – підприємця з реєстру платників єдиного податку. Тобто така особа продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження.

Щодо питання першого

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу встановлено,
що для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку
є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Реєстрація платників ПДВ здійснюється відповідно до статей 181 – 183 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх
12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника податком на додану вартість належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою податку на додану вартість та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування податком на додану вартість. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 - 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов'язкової реєстрації як платника податком на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V  Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 статті 183
розділу V Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (пункт 183.3 статті 183 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку,
на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу.

Таким чином, якщо у фізичної особи – підприємця, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, зокрема й шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку відповідно до Рішення контролюючого органу, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1000000 грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), то така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та відповідно зареєструватись як платник податку на додану вартість в обов'язковому порядку.

Відповідно до пункту 183.9 статті 183 розділу V Кодексу, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку, зокрема:

з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця),
з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи
як платника податку;

з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку
на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві
не зазначено;

з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 Кодексу, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених
в абзаці першому пункту 183.4 розділу V Кодексу, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Отже, реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється
на підставі поданої Вами реєстраційної заяви, та у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку, контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви зобов’язаний внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку, дата реєстрації платником ПДВ залежить від випадків зазначених у пункті 183.9 статті 183 розділу V Кодексу.

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).

Щодо питання другого

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до норм статті 177 розділу ІV Кодексу.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для
платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих
осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (підпункт 49.18.4 пункт 49.18 статті 49 розділу ІV Кодексу).

Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (пункт 177.5 статті 177 розділу ІV Кодексу).

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 175 розділу ІV Кодексу, що настануть у звітному податковому році (підпункт 177.5.2 пункт 177.5 статті 177 розділу ІV Кодексу).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Кодексу,
в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу ІV Кодексу).

Враховуючи зазначене, для платника, який перейшов із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (до 01 травня року, що настає за звітним), в якій поряд
з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи
з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності
в розмірах, визначених відповідно до закону.

Щодо питання третього

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам
у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (пункт 46.1 статті 46 розділу ІІ Кодексу).

Відповідно пункту 202.1 статті 202 розділу V Кодексу звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей: зокрема, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 розділу V Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо питання четвертого

Вимоги та порядок анулювання реєстрації платником податку на додану вартість визначені статтею 184 розділу V Кодексу та Положенням
про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим
наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зі змінами
(далі – Положення № 1130).

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема:

будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх
12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні
12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181
розділу V Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V Кодексу (підпункт «а» пункт 184.1 статті 184 розділу V Кодексу);

будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість (підпункт «в» пункт 184.1 статті 184 розділу V Кодексу);

особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту(підпункт «г» пункт 184.1 статті 184 розділу V Кодексу);

платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду(підпункт «е» пункт 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 184.2 статті 184 розділу V Кодексу анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Для анулювання реєстрації платник податку на додану вартість подає
до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130).

В заяві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість
за формою № 3-ПДВ платник податку повинен вказати, зокрема дату сплати податкових зобов’язань.

Пунктом 5.4 розділу V Положення № 1130 визначено, що контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку на додану вартість,
що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він
відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктами «а», «б» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з пунктом 5.11 розділу V Положення № 1130.

Згідно з пунктом 5.11 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється, зокрема на дату:

подання заяви платником податку на додану вартість або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні.

Тобто, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість може бути здійснено на підставі поданої платником заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Щодо питання п’ятого

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін. Терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для поку