Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2024 р. № 5970/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є сільськогосподарським товаровиробником, основна продукція, що постачається підприємством – м’ясо, субпродукти, напівфабрикати.

У господарській діяльності Товариства існують випадки повернення поставлених товарів покупцями. Оскільки продукція є такою, що швидко псується,  вона приймається постачальником, а повернення документально оформлюється пізніше («під час процедури прийомки у день поставки»). Згідно з положеннями укладених договорів, товар не вважається переданим у розпорядження покупця до закінчення процедури приймання-передачі. Товарно-транспортні документи підписуються покупцями після закінчення такої процедури.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних у випадку, якщо покупець повертає поставлений йому товар (продукцію) до отримання права розпоряджатися ним, а постачальник реєструє податкову накладну в ЄРПН в межах встановлених граничних строків.

Разом з тим інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної їх ідентифікації. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушеного питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів − будь-яка передача права на розпоряджання
товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Пунктом 201.4 статті 201 ПКУ передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям − платникам податку − можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям − особам, не зареєстрованим платниками податку, − можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Зведена податкова накладна, що складається за операціями, які мають ритмічний/безперервний характер, має особливості заповнення, визначені пунктами 11 та 19 Порядку заповнення податкової накладної,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі –
Порядок № 1307).

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобовʼязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна бути складена постачальником на дату події, визначеної пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, яка сталася раніше: у разі постачання товарів − або на дату отримання постачальником коштів в оплату їх вартості, або на дату відвантаження таких товарів постачальником (незалежно від того, яка дата визначена договором як дата переходу права власності на такі товари до покупця). Така дата має бути підтверджена належним чином складеними відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.

Якщо після відвантаження товарів та складання відповідної податкової накладної виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, постачальником складається розрахунок коригування до такої податкової накладної. Зокрема, підставою для складання розрахунку коригування є повернення товарів/послуг особі, яка їх надала.

Водночас, якщо платник податку здійснює операції з постачання, які мають безперервний або ритмічний характер, та за такими операціями відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ складає зведені податкові накладні у порядку, визначеному пунктами 11 та 19 Порядку № 1307, то у разі, якщо до моменту складання постачальником такої зведеної податкової накладної відбулося повернення покупцем товарів, які були поставлені у тому ж періоді, за який складається така зведена податкова накладна, постачальник у такій зведеній податковій накладній може зазначити загальний обсяг постачання товарів у такому періоді, що відповідає обсягу фактично поставлених покупцю товарів протягом такого періоду.

При цьому кожен конкретний випадок складання податкових накладних та розрахунків коригування необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).