Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2024 р. № 5999/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння орендної плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що у 2020 році між Товариством та фізичною особою – власником земельних ділянок (кадастрові номери 0000000000:00:000:0000 та 0000000000:00:000:0000 (далі – Ділянки) укладено договори оренди земельних ділянок приватної власності, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (далі – Договори).

На виконання рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 29.11.2023 по справі № ХХХ/ХХХХ/ХХ, залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27.02.2024 (далі – Рішення суду), припинено право власності фізичної особи на Ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі – Держгеокадастр).

На підставі Рішення суду новим власником конфіскованих Ділянок визнано Держгеокадастр (дата реєстрації права власності згідно з витягами з Державного реєстру речових прав – 03.04.2024).

Товариство без надання копій Договорів та посилаючись на вимогу Держгеокадастру щодо сплати Товариством орендної плати за користування конфіскованими Ділянками до місцевого бюджету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, просить надати роз’яснення на який рахунок сплачується орендна плата за користування такими земельними ділянками (на рахунок місцевого бюджету – Ради або на рахунок власника конфіскованих Ділянок – Держгеокадастра)?

Кодексом визначено вичерпний перелік податків та зборів, зокрема, плата за землю, яка є складовою податку на майно, що справляється у двох формах: земельного податку – власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати – на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до част. другої ст. 84 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом.

Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Згідно з част. першою ст. 148¹ Земельного кодексу до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами, зокрема оренди, щодо такої земельної ділянки.

Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору (част. четверта ст. 148¹ Земельного кодексу).

Водночас вимоги част. четвертої ст. 148¹ Земельного кодексу не поширюються на конфісковані Ділянки.

Договори були укладено щодо земельних ділянок приватної власності, орендні відносини яких не регулюються нормами Кодексу, а визначені Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» (далі – Закон) та Договорами.

Оскільки згідно з Рішення суду змінився власник Ділянок та відбулася фактична заміна орендодавця Ділянок з фізичної особи на Державу в особі Держгеокадастра, то питання правомірності застосування вимог Кодексу в частині справляння орендної плати за земельні ділянки державної власності пов’язано із державної реєстрацією Договорів із зазначенням у них нового орендодавця (власника) Ділянок.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.1, 288.4 ст. 288 Кодексу).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і у порядку, передбачених Земельним та Цивільним кодексами України, Законом та іншими законами України і договором оренди землі (част. перша ст. 6 Закону).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, офіційним визнанням і підтвердженням яких є оформлення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу).

Разом з цим посвідчення права користування земельною ділянкою на умовах оренди здійснюється шляхом внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру (ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

З огляду на викладене, Товариству необхідно звернутися до Держгеокадастра з питання здійснення заходів щодо державної реєстрації Договорів із зазначенням у них нового орендодавця (власника) Ділянок.

Щодо сплати орендної плати повідомляємо, плата за землю, у тому числі орендна плата за користування земельними ділянками державної або комунальної власності на умовах оренди, у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 Кодексу).

Так, згідно з п. 19 част. першої ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Кодексом.

Отже, у разі внесення змін до Договорів із зазначенням нового орендодавця (власника) Ділянок та здійснення державної реєстрації таких змін у порядку, визначеному законом, Товариство зобов’язано самостійно задекларувати податкові зобов’язання з орендної плати за землю державної власності та сплатити такі зобов’язання до відповідного місцевого бюджету незалежно від суб’єкта права власності на земельну ділянку (Держава або орган місцевого самоврядування).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.