Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2024 р. № 6006/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВАРИСТВА та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, рішенням ГУ ДПС Товариству було анульовано реєстрацію платника єдиного податку, Товариство переведено на загальну систему оподаткування та зареєстровано платником податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Разом з цим, Товариством повідомлено, що рішенням адміністративного суду визнано протиправним та скасовано рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку та зобов’язано контролюючий орган поновити реєстрацію Товариства як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку 5 % доходу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення адміністративного суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у відкритті касаційного провадження було відмовлено.

З метою врегулювання зазначених питань Товариство планує:

– привести у відповідність з податковим статусом Товариства первинні документи шляхом укладання відповідних додаткових угод до укладених договорів;

– на всі зареєстровані податкові зобов’язання зареєструвати розрахунок коригування із зазначенням кількості «0» (негативним значенням), та подати уточнюючу декларацію на всю суму зобов’язання;

– за взаємодією з контрагентами, які мають статус платника ПДВ, здійснити коригування податкового кредиту, в результаті чого подати всі необхідні податкові звіти.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи можливо повернути сплачений ПДВ, шляхом зарахування зазначеної суми у рахунок майбутніх платежів з інших податків (єдиного податку);

2. З яким кодом причин зареєструвати розрахунок коригування до податкових накладних  щодо проведення відповідних заходів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до статті 15 розділу I Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу І Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Податковий облік, зокрема з ПДВ, повинен здійснюватися платником податку із дотриманням норм Кодексу та відповідати бухгалтерському обліку такого платника податку.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 розділу V Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом із цим, відповідно до пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 розділу ІІ Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу. 

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Згідно з пунктами 183.1 – 183.3 статті 183 розділу V Кодексу будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку або у разі добровільної реєстрації платником податку, має подати до контролюючого органу реєстраційну заяву.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ.

Протягом періоду з дати реєстрації платником ПДВ до дати анулювання такої реєстрації виходячи з положень розділу V Кодексу Товариство виконувало обов’язки платника ПДВ, а саме: на обсяги постачання товарів/послуг нараховувало ПДВ, складало та реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, вело податковий облік, подавало податкові декларації з ПДВ та сплачувало ПДВ до державного бюджету.

Відповідно, за час перебування у статусі платника ПДВ (до дати анулювання реєстрації платником ПДВ), Товариство має дотримуватись правил, встановлених Кодексом для платників ПДВ.

Щодо оформлення розрахунків коригування

Абзацами першим, другим та сьомим пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (пункт 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

При цьому, пунктом 192.2 статті 192 розділу V Кодексу визначені інші правила у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання.

Так, зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, у разі якщо Товариство, здійснювало операції з постачання товарів/послуг покупцю – платнику ПДВ, розрахунок коригування складається та реєструється в ЄРПН після проведення перерахунків, згідно з якими суми ПДВ, що були нараховані (сплачені) у складі вартості отриманих товарів/послуг та відображені в податкових накладних, складених за такими операціями, мають бути або повернуті контрагенту, або зараховані в рахунок оплати вартості наступних поставок товарів/послуг.

При цьому, у разі якщо Товариство, здійснювало операції з постачання товарів/послуг покупцю – не платнику ПДВ, розрахунок коригування складається та реєструється в ЄРПН лише за умови повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Тобто, Товариство має право скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів / послуг покупцям – не платникам ПДВ лише за умови повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості та на підставі належним чином оформлених первинних (бухгалтерських) документів, що підтверджують таке повернення.

За не дотримання вимог Кодексу в частині порядку та підстав складання розрахунків коригування, правомірності відображення їх в податковій звітності передбачена відповідальність згідно зі статтею 123 розділу ІІ Кодексу.

Поряд з цим зазначаємо, що основні засади господарювання в Україні регулюються Господарським кодексом України та визначають господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (стаття 67 Господарського кодексу України).

Отже, приведення у відповідність первинних документів шляхом укладання відповідних додаткових угод до укладених договорів не регулюється Кодексом та належить до компетенції Товариства.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні Товариства, необхідно розглядати з урахуванням обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Водночас зазначаємо, що враховуючи викладене вище та керуючись вимогами чинного законодавства, до внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (інформація щодо реєстрації платником єдиного податку згідно рішення суду від 06.06.2024) та реєстру платників ПДВ (інформація щодо анулювання реєстрації платником ПДВ згідно рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) Товариство як платник ПДВ за умови наявності показників для декларування та здійснення операцій з постачання товарів / послуг зобов’язане продовжувати виконувати обов’язки покладені на таку особу – платника ПДВ, а саме: обчислювати, задекларувати та сплачувати ПДВ в порядку та строки визначені Кодексом.

При цьому, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 Кодексу). Відтак, такий платник ПДВ зобов’язаний подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).