Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд «________» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань обліку з метою оподаткування операцій неприбуткової організації з добровільного передання товарів у вигляді гуманітарної допомоги для цілей оборони держави та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Благодійний фонд розглядає питання подовження строку передання вживаних імпортованих автомобілів, відремонтованих власними силами, військовим частинам та військовослужбовцям, які виконують бойові завдання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Так, повідомляється, що вживані автомобілі, ввезені на митну територію України в якості гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, потребують технічного ремонту різного характеру для подальшої безпечної експлуатації. При цьому з метою економії часу та коштів Благодійним фондом створено власний підрозділ з діагностики та ремонту транспортних засобів з відповідними фахівцями, які обстежують, фіксують дефекти внутрішніми актами, закуповують відповідні запасні частини та самостійно ремонтують транспортні засоби без залучення сторонніх організацій.
Враховуючи викладене вище, у зверненні Благодійного фонду поставлено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:
чи достатньо для підтвердження ремонтних робіт внутрішніх документів, складених відповідними фахівцями Благодійного фонду (акт обстеження, наряд на ремонт, документи на придбання запасних частин та акт на списання запасних частин), та чи має право Благодійний фонд подовжити строк передання автомобілів з 45 до 90 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення в цьому випадку згідно з п.п. 69.5 3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу?
Насамперед зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.
Водночас повідомляємо, що правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192).
Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регламентується ст. 11 Закону № 1192.
При цьому бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням (частина четверта ст. 11 Закону № 1192).
Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (зі змінами).
Відповідно до п.п. 69.5 3 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу товари, зазначені у підпунктах 69.5 1 і 69.5 2 цього пункту, які були звільнені від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України, мають бути передані отримувачам, зазначеним у підпунктах 69.5 1 і 69.5 2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких товарів, а у разі якщо щодо таких товарів після завершення їх митного оформлення здійснювалося на території України підтверджене документально технічне обслуговування та/або ремонт – не пізніше 90 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення.
У разі порушення строку, визначеного п.п. 69.5 3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, або нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Щодо оподаткування податком на прибуток благодійної організації у статусі неприбуткової організації повідомляємо таке.
За даними інформаційних систем ДПС Благодійний фонд внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0036 (благодійні організації).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).
Засади діяльності благодійних організацій встановлено ст. 11 Закону № 5073.
Відповідно до частини другої ст. 16 Закону № 5073 використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.
Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).
Тож проведення благодійною організацією у статусі неприбуткової організації операцій із гуманітарною допомогою має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації в межах профільного Закону № 5073, без розподілу доходів або їхньої частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).
Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).
Отже, з урахуванням викладеного вище питання бухгалтерського обліку операцій благодійної організації з проведення ремонтних робіт щодо товарів, ввезених на митну територію України у вигляді гуманітарної допомоги, та їх документального підтвердження на підставі первинних документів належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Водночас з питання застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України товарів, зазначених у підпунктах 69.51 та 69.52 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу відповідно до п.п. 69.53 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого відповідно до покладених завдань згідно з підпунктами 31 та 60 п. 4 Положення про Державну митну служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (зі змінами), зокрема, віднесено:
організацію та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;
надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |