Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що у процесі його господарської діяльності за період з 01.07.2024 по 11.08.2024 утворились відходи, у тому числі небезпечні, які не були взяті на облік як вторинна сировина та тимчасово розміщувались у спеціально відведених для цього місцях на території Товариства без укладання договору зі спеціалізованим підприємством.
Платник податків без надання підтверджуючих документів поінформував, що керуючись частиною другої статті 27 та частинами третьою та четвертою статті 13 Закону України від 20.06.2022 № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320) уклав договір зі спеціалізованим підприємством, яким передбачено збирання, транспортування та оброблення (відновлення/ видалення) небезпечних відходів та відходів, що не є небезпечними (далі – Договір), з терміном надання зазначених послуг не пізніше 31.12.2024.
З огляду на викладене вище, Товариство запитує таке:
2. Чи є Товариство платником Екологічного податку, що утворились у процесі господарської діяльності за період з 01.07.2024 по 30.09.2024?
3. Чи потрібно відображати у податковій декларації, а саме у додатку 3 до неї фактичні обсяги відходів, які утворено за період з 01.07.2024 по 11.08.2024 без визначення розміру грошового зобов’язання, у разі, якщо Товариство не є платником Екологічного податку за цей період?
4. Чи потрібно відображати у податковій декларації, а саме у додатку 3 до неї фактичні обсяги відходів, які утворено за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 без визначення розміру грошового зобов’язання, у разі, якщо Товариство не є платником Екологічного податку за цей період?
Щодо питання 1.
Порядок справляння Екологічного податку регулюється нормами розділу VIII Кодексу.
Разом з тим, виходячи з приписів статті 1 Кодексу, його положення є превалюючими, в частині справляння податків, над нормами інших законодавчих актів.
Розміщення відходів − постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об’єктом та базою оподаткування Екологічним податком є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснив тимчасове розміщення відходів, що утворились у процесі господарської діяльності за період з 01.07.2024 по 11.08.2024, але не обліковувались у встановленому порядку, як вторинна сировина, у спеціально відведених для цього місцях має виконувати податкові обов’язки з декларування та сплати Екологічного податку.
Щодо питання 2.
Кодексом не передбачено зменшення задекларованих у встановленому порядку податкових зобов’язань з Екологічного податку у разі укладання Договору або вивезення раніше розміщених відходів.
Таким чином суб’єкт господарювання, який здійснив тимчасове розміщення відходів, що утворились у процесі господарської діяльності за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 та не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, у спеціально відведених для цього місцях має виконувати податкові обов’язки з декларування та сплати Екологічного податку.
Щодо питань 3 та 4.
Суми екологічного податку обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, які не мають ознак вторинної сировини, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (пункт 249.6 статті 249 Кодексу).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (пункт 250.1 статті 250 Кодексу).
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації по кожному об’єкту.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення відходів, що утворились у процесі господарської діяльності за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 та які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, у спеціально відведених для цього місцях є платником Екологічного податку та подає Декларацію із додатком 3 до неї по кожному об’єкту із розрахунком податкових зобов’язань відповідно до норм чинного податкового законодавства.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |