Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2024 р. № 6023/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство – платник ПДВ є стороною тристоронньої угоди (далі – Угода) про постачання обладнання (далі – товар) у рамках проєкту МТД, який реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій від 7 травня 1992 року, ратифікованої Законом України від 15 квітня 2009 року № 1262-VI (далі – Угода). Сторонами Угоди є Товариство – постачальник товару; нерезидент, який діє на території України на підставі свідоцтва про акредитацію виконавця проєкту (програми) МТД; резидент – отримувач товару.

Згідно з умовами Угоди Товариство отримує авансовий платіж в іноземній валюті у сумі 20% від всієї вартості товару. Товар відвантажувався замовнику частинами у різних періодах згідно з графіком поставок. Остаточну вартість за поставлений товар Товариство отримує частинами на валютний рахунок у різних періодах. На дату настання «першої події», що визначена пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, Товариством складаються податкові накладні, в яких вказується ціна обладнання у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на дату події. Отриманий залишок оплати за товар в еквіваленті до гривні мав більше або менше значення за суму, визначену за валютним курсом на дату відвантаження товарів.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. на яку особу Товариству потрібно складати податкову накладну згідно з Угодою в описаній у зверненні ситуації;
2. чи потрібно Товариству подавати інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проєктом (програмою) (далі – Інформаційне підтвердження);
3. на яку дату (остаточної поставки чи остаточної оплати) формується остаточна вартість товару;
4. на яку дату (остаточної поставки чи отримання залишку оплати) необхідно скласти розрахунок коригування до податкових накладних?

Разом з тим описана у зверненні ситуація не дає можливість чітко визначити хронологію поставки товару та здійснення розрахунків за такий товар, а також не зазначено статусу Товариства та резидента – отримувача товару виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), що не дає змоги чітко ідентифікувати суть таких операцій, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частиною першою і другою статті 524 та частини першої – третьої статті 533 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 67 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина друга статті 189 ГКУ).

Частиною другою статті 10 Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» визначено, що ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пункту 4 статті VIII Угоди товари, придбані, у тому числі Сполученими Штатами, їхніми отримувачами (а також співвиконавцями чи підрядниками) або іноземними урядами, що були профінансовані з технічною допомогою Сполучених Штатів, наданою Україні згідно з Угодою, звільняються від податків, зокрема від податку на додану вартість (ПДВ) і мит, що справляються в Україні. Товари включають будь-який матеріал, предмет, поставку або обладнання. Ці самі правила застосовуються до всіх коштів, передбачених у Угоді, у тому числі до послуг, грантів і всієї грошової допомоги. Будь-яка допомога, надана Урядом Сполучених Штатів Америки згідно з Угодою, є допомогою в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне й техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги (далі – план закупівлі), на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі зазначається субпідрядник (найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Правила складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, назва та податковий номер продавця (постачальника) та покупця (отримувача) товарів/послуг (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.14 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ» (пункт 17 Порядку № 1307).

Згідно із пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі − Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН  аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону № 996).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Щодо питання 1

Платник податку за операцією з постачання товарів/послуг на дату настання події, що визначена пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

З урахуванням норм статей 185, 187, 198 та 201 розділу V ПКУ податкова накладна за такою операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансового платежу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах.

Таким чином, якщо згідно з Угодою Товариством здійснюється постачання товару резиденту – отримувачу, то відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ Товариство зобов’язано скласти податкову накладну саме на такого отримувача.

Щодо питання 2

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються абзацами другим та третім пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.

При цьому слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.

Операції постачальників – платників ПДВ з постачання виконавцю або субпідряднику проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі, які фінансуються коштами МТД, звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародних договорів, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме.

Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником у постачальників – платників ПДВ товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання ним додатка 8 до Порядку № 153.

Якщо Товариство є виконавцем або субпідрядником, який самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми) і здійснює придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту, у інших платників ПДВ – постачальників, то в такому разі Товариство як виконавець/субпідрядник повинно скласти та надати у визначений термін в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Якщо Товариство не є виконавцем/субпідрядником у розумінні положень Порядку № 153, то інформаційне підтвердження Товариством не подається.

Щодо питань 3 – 4

Платник податку – постачальник товарів/послуг, який не застосовує касовий метод податкового обліку, при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (на дату «першої події»), має скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у термін, встановлений ПКУ. Розрахунок коригування до такої податкової накладної складається у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цін на дату доплати/повернення коштів.

Отже, якщо датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ («першою подією») буде дата відвантаження товару, то на дату такого відвантаження  постачальником складається та реєструється в ЄРПН податкова накладна з зазначенням номенклатури відвантаженого товару, ціни постачання та інших обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених у пункті 201.1 статті 201 розділу V ПКУ. За фактом зарахування коштів в оплату вартості товару («друга подія») податкова накладна постачальником не складається. При цьому у разі зміни ціни товару розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за «першою подією», складається на дату повернення/доплати коштів за товар.

Якщо датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ («першою подією») буде дата зарахування коштів від покупця (тобто, отримання часткової попередньої оплати), то в податковій накладній, складеній на таку дату, вказується кількість товару, пропорційна отриманій попередній оплаті.

Якщо у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти відбувається перерахунок ціни (вартість обладнання оплачується частинами), і кошти в оплату надходять з урахуванням остаточного перерахунку, то на дату такого платежу складається розрахунок коригування до податкової накладної, в якому зазначається перерахована (нова) ціна товару, виходячи зі змін курсу іноземної валюти.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Разом з тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 роздiлу ІІ ПКУ.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).