X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2024 р. № 6030/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

 

  Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
на отримання індивідуальної податкової консультації щодо  окремих питань дисконтування довгострокових зобов’язань за кредитним договором та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що має заборгованість по кредиту в іноземній валюті, отриманої від банківської установи, зареєстрованої в Україні. Товариство застосовує для дисконтування довгострокових зобов’язань ставку відсотка, за якою може отримати позикові кошти у відповідному періоді, на аналогічний термін, в аналогічній валюті. Для цього Товариство використовує статистичні данні, які розміщені на сайті Національного банку України (далі – НБУ).

При цьому, рішення про дисконтування довгострокових зобов’язань по кредитах та позиках приймається, якщо фактична ефективна ставка кредитування, встановлена позичальником, суттєво менша ніж данні НБУ.  

Товариство порівнює проценти згідно статистичних даних НБУ та фактичну ефективну ставку по кредиту, встановлену у кредитному договорі за місяць коли було її встановлено.

Якщо в майбутньому періоді відсотки по кредиту підлягають перегляду, то для порівняння використовують статистичні данні та данні про отримані відсотки в місяці їх перегляду.

Якщо різниця між фактичною ставкою відсотка, встановленою у кредитному договорі чи договорі позики, та даними НБУ менша 20 відсотків від статистичних даних НБУ, то дисконтування заборгованості не проводиться.

Якщо ця різниця перевищує 20 відсотків, то дисконтування проводиться на різницю між відсотками та даними НБУ та відсотками, встановленими у договорі.

Якщо договір позики не передбачає сплату відсотків, то дисконтування заборгованості розраховується виходячи із відсотка згідно даних НБУ.

У зв’язку із зазначеним у Товариства виникли наступні питання:

1. Чи можна вважати ринковою величину процентів по кредиту, інформацію про які публікує НБУ на своєму сайті, та які використовує Товариство для прийняття рішення про дисконтування? 

2. Чи може Товариство не проводити дисконтування довгострокового зобов’язання за кредитом, по якому передбачено сплату процентів, якщо величина цих процентів вища за величину ринкових процентів або несуттєво нижча за них?

3. Чи може Товариство встановити поріг суттєвості для такого розрахунку самостійно у своїй обліковій політиці, наприклад у розмірі 20 відсотків? Якщо ні, то якими нормативними актами встановлено таку величину? Якщо так, то яку величину процентів по кредиту має враховувати Товариство – номінальну величину ставки, встановлену у кредитному договорі, чи ефективну її величину, яка враховує також всі додаткові комісії та виплати, які передбачені таким договором?

4. Якщо у кредитному договорі встановлено «плаваючу» ставку для нарахування та сплати процентів по кредиту, яка переглядається один раз щороку, чи необхідно для дисконтування (прийняття рішення про дисконтування) в місяці зміни процентів проводити перерахунок величини дисконту за новими даними, у тому числі статистичними, які склались за цей місяць?

Частиною другою ст. 9 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Підпунктом 19 1.1.28 п. 19 1.1 ст. 19 1 Кодексу визначено, що до функцій контролюючих органів відноситься, зокрема надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

 Отже, питання щодо порядку дисконтування довгострокового зобов’язання за кредитним договором та визначення ставок відсотків за таким договором не стосується практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансового зобов’язання (довгострокових зобов’язань) за кредитним договором.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств..

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання щодо застосування правил дисконтування довгострокового зобов’язання за кредитним договором та визначення ставок відсотків за таким договором належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).