Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.01.2025 р. № 19/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
ТОВ «» (далі – ТОВ, підприємство-покупець) щодо податкових наслідків у підприємства-покупця та у державного підприємства,  яке перебуває у  в процесі ліквідації при переміщенні запасів, матеріалів, основних засобів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ в рамках малої приватизації придбало цілісний майновий комплекс (нерухоме та рухоме майно, інші матеріали, основні засоби), який був діючим на момент купівлі-продажу.

Придбане державне підприємство знаходиться у стані припинення шляхом ліквідації (без утворення нової юридичної особи та без приєднання до ТОВ). Згідно з умовами приватизації ТОВ повинно протягом шести місяців погасити заборгованість державного підприємства.

Рухоме та нерухоме майно було поставлено на баланс підприємства-покупця на основі експертизи.

Інше майно залишилось на балансі державного підприємства, яке знаходиться в процесі ліквідації та ще завершуються господарські операції.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

які будуть податкові наслідки у підприємства-покупця та у  державного підприємства,  яке перебуває у  в процесі ліквідації при переміщенні інших запасів, матеріалів, основних засобі?

які будуть податкові наслідки у підприємства-покупця та у  державного підприємства,  яке перебуває у  в процесі ліквідації по договорах переведення боргу на підприємство-покупця?

 

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Перш за все зауважимо, що відповідно до  положень п.п. 19¹.1.28
п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу, до функцій ДПС належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг виключно з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 2269-VIII)

Відповідно до п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 2269-VIII єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу – усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Відповідно до п. 1 та п. 2 частини другої ст. 5 Закону № 2269-VIII до об'єктів малої приватизації належать, зокрема:

єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації;

окреме майно.

Органи приватизації – Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад
(п. 20 частини першої ст. 1 Закону № 2269-VIII).

Кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації, зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь (частина перша ст. 25 Закону № 2269-VIII).

Відповідно до абзацу першого частини шостої ст. 26 Закону № 2269-VIII право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій.

       Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації (частина перша ст. 27 Закону № 2269-VIII) .

Особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України (частина перша ст. 28 Закону
№ 2269-VIII).

 Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи (частина друга ст. 110 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134  Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

При нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються різниці згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, у разі придбання (купівлі) підприємством-покупцем нерухомого і рухомого майна у процесі малої приватизації та взяття його на баланс  у якості основних засобів відповідної групи, покупець після введення їх в експлуатацію нараховує амортизацію у податковому обліку за такими основними засобами відповідно до вимог п. 138. 1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

Водночас слід зазначити, що наданої у зверненні інформації недостатньо для формування висновку в індивідуальній податковій консультації щодо податкових наслідків з податку на прибуток підприємств, що виникають у платників податку (державного підприємства, що приватизується, і покупця) за операціями з передачі активів та зобов’язань за процедурою приватизації, оскільки будь-які висновки щодо податкового обліку операцій платника податку на прибуток можуть надаватися за результатами розгляду умов та обставин здійснюваних операцій та первинних документів, якими вони супроводжуються.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

В той же час, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання у повній мірі відповіді на поставлені питання в частині оподаткування ПДВ, зокрема, у зверненні не зазначено, чи є державне підприємство платником ПДВ та не вказані істотні умови договорів, на підставі яких проводяться зазначені у зверненні операції, що не дає можливості встановити фактичну сутність господарських операцій.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правила заміни боржника визначено статтями 520 – 524 ЦКУ.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ.

У разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення по реорганізацію такого платника податків або єдиний (цілісний) майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію, або здійснюється продаж єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку, зокрема: у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець набуває усіх прав та обов’язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об’єкт приватизації (п.п. 98.2.5 п. 98.2 ст. 98 Кодексу).

Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статями 187, 198 та 201 Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо державне підприємство є платником ПДВ та здійснюватиме операції з постачання товарів / послуг ТОВ (в т.ч. запасів, матеріалів, основних засобів, що залишились на балансі державного підприємства після проведення приватизації), державне підприємство зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, скласти податкову накладну на ТОВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, буде для ТОВ підставою на включення зазначених у неї сум ПДВ до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог, визначених нормами Кодексу щодо формування податкового кредиту).

У разі, якщо державне підприємство не зареєстровано як платник ПДВ, то податкових наслідків з ПДВ при здійсненні зазначених вище операцій не виникає.

Щодо питання 2

Операція з переведення боргу від первісного боржника до нового боржника  не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Додатково до вищевикладеного інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).