Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.01.2025 р. № 48/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від №  (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

У зв’язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Товариство звернулося до податкового органу із наступними запитаннями (в контексті звернення):

1. Чи потрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при отриманні платежів від покупців за отриманий товар через платіжну систему ТОВ «НоваПей» коштів з поточного рахунку IBAN покупця на поточний рахунок IBAN Товариства?

2. Чи потрібно формувати фіскальний чек при отриманні коштів від покупців перерахованих через ТОВ «НоваПей» з поточного рахунку IBAN покупця на поточний рахунок IBAN Товариства?

3. Якщо буде оформлюватися повернення коштів, перерахованих через
ТОВ «НоваПей» з поточного рахунку IBAN покупця на поточний рахунок IBAN Товариства чи будуть вони враховуватися як помилково зараховані кошти, в цій ситуації чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО та формувати чек?

 

Перед надання відповіді на поставлені питання слід зауважити, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Водночас у зверненні Товариством жодним чином не розкрито суті господарських операцій, її процесів (етапів), не описано способів доставки товарів покупцям, участі контрагентів Товариства у правовідносинах купівлі-продажу товарів, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахунків за товари.

Крім того, договір із ТОВ «НоваПей» про надання платіжних послуг з переказу коштів (для суб’єктів господарювання) не містить таких понять як «післяплата» та положень щодо надання послуг з приймання оплати («післяплати») за поштові відправлення.

Поряд із цим, текст звернення у більшій його частині зводиться до цитування норм законодавства України та посилання на індивідуальні податкові консультації, наданні іншим платникам податків, що не може розглядатись як зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Такий підхід Товариства до оформлення звернення унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації щодо порушених ним питань.

Оскільки Товариством не деталізовано суті здійснених господарських операцій, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Щодо питання 1 та 2.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Отже, якщо Товариство надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

У свою чергу, після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що не зважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО/ПРРО та наданням покупцю товарів в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Щодо питання 3.

У разі використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення операцій з повернення коштів за товар, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265, а тому здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО/ПРРО та наданням відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

У такому випадку Товариству слід керуватись пунктом 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.