Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2025 р. № 63/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо звільнення від сплати мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та платником орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи.

Згідно з Розпорядженням начальника міської військової адміністрації  (далі – Розпорядження) фермерському господарству (далі - Господарство) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи та МПЗ за 2024 рік. Земельні ділянки згідно з переліком визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Товариство створено шляхом перетворення з Господарства. Товариство є правонаступником Господарства, до нього переходять усі права та обов’язки Господарства з дня внесення відомостей про реєстрацію Товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Розрахунок МПЗ на 2024 рік подається як додаток до податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2025 рік.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: в даній ситуації чи має право Товариство відповідно до абзацу восьмого п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу та Розпорядження не визначати МПЗ за
2024 рік у відповідному додатку до податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2025 рік за земельні ділянки, які визнані непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами?

 

Щодо зазначеного питання

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно зі ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Враховуючи зазначене, у разі зміни організаційно-правової форми Господарства до його правонаступника (Товариства) переходить і право на земельну ділянку, яке йому належало.

 

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік
(п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Платник податку зобов'язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ.

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297¹ Кодексу.

Відповідно до абзацу другого п. 297¹.8 Кодексу позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з єдиного податку.

Відповідно до абзацу першого – третього п. 69.15 п. 69  підрозд. 10
розд. ХХ Кодексу не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на  територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно з абзацом шостим п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу  норми, визначені абзацами сьомим і восьмим
п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року.

Відповідно до абзаців сьомого і восьмого п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу МПЗ не визначається для: земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Нормами абзацу третього п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу визначено, що площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Відповідно до абзаців дев’ятого та десятого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у пп. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Кодексу.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

Враховуючи зазначене, Товариство (правонаступник), до якого перейшли права на земельні ділянки Господарства, визнані непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами має право не визначати МПЗ за такі земельні ділянки на період, визначений абзацом третім п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).