Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2025 р. № 65/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ___________ (далі – Відокремлений підрозділ) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств відокремлених підрозділів міжнародних неурядових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно зі зверненням Відокремлений підрозділ є відокремленим підрозділом міжнародної неурядової організації, державну реєстрацію (акредитацію) якого проведено у 2023 році. 

Відокремлений підрозділ реалізує проєкти гуманітарної та міжнародної технічної допомоги. Також зазначається, що Відокремлений підрозділ                      не здійснює господарської діяльності та забезпечує свою діяльність винятково за рахунок фінансових надходжень від материнської організації. Крім того, повідомляється, що діяльність Відокремленого підрозділу має неприбутковий характер.

Враховуючи викладене вище у зверненні Відокремленого підрозділу поставлено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

 

чи виникають зобов’язання у Відокремленого підрозділу щодо подання податкової звітності з податку на прибуток, фінансової звітності (у тому числі спрощеної фінансової звітності у складі балансу та звіту про фінансові результати) за 2023 рік?

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Платник податків, як визначено абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу,   зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 

Підпунктом 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Визначення постійного представництва наведено у п.п. 14.1.193 п. 14.1           ст. 14 Кодексу.

Так, постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з абзацом першим п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 цього Кодексу.

Отже, на підставі викладеного вище у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (у тому числі представництво) і така діяльність не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва, наведеного у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств та не зобов’язаний  подавати декларацію з податку на прибуток підприємств разом з відповідною фінансовою звітністю.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).