Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2025 р. № 110/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

	Індивідуальна податкова консультація

 

 

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо коригування податкових зобов’язань та складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до зведеної податкової накладної, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність з торгівлі автотранспортними засобами, а також з надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

Товариство придбало об’єкт нерухомості з метою використання в господарській діяльності, яка пов’язана з продажем та технічним обслуговуванням автомобілей, при цьому суму ПДВ включило до податкового кредиту.

 У наступному періоді після придбання об’єкту нерухомості Товариство окрім оподатковуваних ПДВ операцій здійснило операцію з продажу електромобіля, яка звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, та нарахувало «компенсаційні» податкові зобов’язання виходячи з балансової (залишкової) вартості частини площі будівлі, що використовується для операцій з продажу автомобілей, яка склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснена така операція, та склало і зареєструвало в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

У подальшому, до кінця року Товариство не здійснювало та не планує здійснювати неоподатковувані ПДВ операції.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має право Товариство скласти розрахунок коригування до зазначеної вище зведеної податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання, що були нараховані у періоді здійснення одночасно оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій, та в якому періоді?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.3 статті 199 розділу V ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Пунктом 199.4 статті 199 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо внаслідок проведеного перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі, якщо придбані платником податку з ПДВ товари/послуги, необоротні активи почали  використовуватись частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях, платник податку повинен визначити податкові зобов'язання відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладену у зверненні ситуацію, такі податкові зобов'язання мали бути нараховані Товариством виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів, які одночасно почали використовуватись в оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операціях, відповідно до частки, розрахованої згідно з пунктом 199.2 статті 199 розділу V ПКУ з урахуванням обсягів оподатковуваних / неоподатковуваних операцій, здійснених у попередньому календарному році, або на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому здійснені такі неоподатковувані операції, згідно з пунктом 199.3 статті 199 розділу V ПКУ, якщо протягом попереднього календарного року у Товариства були відсутні неоподатковувані операції.

Такий Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції, а визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних ПДВ операціях застосовується протягом поточного календарного року.

При цьому норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у даному випадку не застосовуються.

За підсумками року Товариство має здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом такого року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, за результатами якого податкові зобов'язання, нараховані відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ за кожний звітний (податковий) період такого року, підлягають коригуванню.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).