Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, за 2022 рік проведено нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за Будівлю, що знаходиться за адресою: ( ).
Дана будівля використовується платником податків для здійснення підприємницької діяльності. Основним видом діяльності фізичної особи-підприємця є КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев’яних конструкції та столярних виробів.
Платником податків було направлено лист до ГУ ДПС у ( ), щодо права користування пільгою з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
ГУ ДПС у ( ) повідомлено, що скористатись пільгою не можливо у зв’язку з відсутністю інформації, що підтверджує приналежність будівлі за цільовим функціональним призначенням до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125).
Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. У разі отримання висновку чи може платник податків розраховувати на отримання пільги з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, та з якого періоду, так як платник податків має вже нове податкове повідомлення – рішення за 2023 рік? На який час діє даний висновок? Чи потрібно його отримувати та надавати ДПС кожного року?
2. Чи може статись так, що платник податків сплатить кошти за висновок, а пільга не буде надана? Чи є логічним, що для отримання пільги потрібно сплатити суму власних коштів, для отримання висновку?
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.
Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, зокрема, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
При цьому об'єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості (п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі»
(код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
Крім того, наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) (на заміну Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, що набрав чинності з 01.01.2024.
Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням
споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.
Таким чином, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.
Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |