Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2025 р. № 191/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення, щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що зареєстрований як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи та здійснює діяльність з виготовлення іграшок ручної роботи.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи c Western Bid закордонним маркет плейсом?

2. Чи оподатковується такий дохід (який фізична особа – підприємець отримує із закордонного маркетплейса на банківський рахунок фізичної особи – підприємця в Україні) єдиним податком чи податком на доходи фізичних осіб 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотка?

3. Протягом якого періоду має зайти дохід від продажу (для фізичної
особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи протягом поточного звітного періоду, тобто року ? Чи можна наступного року?)

4. Яким податком (єдиний податок, податком на доходи фізичних осіб, військовим збором) оподатковується дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від продажу товарів, отриманий в звітному поточному році?

5. Яким податком єдиний податок, податком на доходи фізичних осіб, військовим збором) оподатковується дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від продажу товарів, отриманий в наступному році?

6. Яку дату (дату отримання на western bid чи на дату переведення на валютний банківський рахунок в Україні) вважати датою отримання доходу?

7. За яким курсом Національного банку України (далі – НБУ) (на дату отримання на western bid чи на дату переведення на валютний банківський рахунок в Україні) вважати курсом конвертації доходу?

8. Чи потрібно ПРРО у торгівлі на закордонних маркетплейсах?

9. Чи оподатковується комісія, яку забирає собі закордонний маркетплейс (наприклад, фізична особа – підприємець продав товар за 100 грн, отримав
80 грн, закордонний маркетплейс забрав свою комісію 20 грн. Яку суму оподатковувати 100 грн чи 80 грн?

10. При продажу товару в Україні, першу половину оплати за товар у вигляді авансового платежу платник отримує на поточний банківський рахунок у форматі iban (фіскальний чек не потрібен), другу половину оплати за товар отримує від Нової Пошти через оператора Nova Pay, коли клієнт оплатить накладний платіж у поштовому відділенні (фіскальний чек потрібен).

Як у фіскальному чеку мають відображатись ці обидві оплати?

11. Чи потрібно зберігати та вести облік первинних документів, наприклад прибуткових накладних на товар та товарно-транспортних накладних?

Щодо першого – сьомого та одинадцятого питань

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розділу II Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Одночасно зауважуємо, що Western Bid – це міжнародна платформа, що надає послуги, зокрема з прийому платежів, а отже рахунок, відкриті на вказаній платформі, не вважається рахунком, відкритими у банківських установах.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7
ст. 296 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий на платформі Western Bid та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу. Датою отримання зазначеного доходу є дата надходження коштів на рахунок, відкритий на платформі Western Bid.

При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Тобто, показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання на рахунок, відкритий на платформі Western Bid.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому на платформі Western Bid, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені  наказом Міністерства фінансів України від 19.06. 2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України
від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної
особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1
ст. 44 Кодексу).

Враховуючи вищенаведене, у разі отримання суми переказу за інвойсами, на підставі яких здійснюється розрахунок в іноземній валюті за надані послуги, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи є сума, визначена в інвойсі, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валюти коштів на рахунок, відкритий на платформі Western Bid.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. 39 і 39 ², п. 141.4 ст. 141 Кодексу;

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 Кодексу;

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги
п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 Кодексу;

1095 днів – для документів, пов1язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 Кодексу, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії). 

Щодо восьмого питання

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене п. 2 ст. 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари, залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Щодо восьмого питання

Закон № 265 поширює свою дію на СГ, які зареєстровані та здійснюють діяльність на території України.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім виключень, визначених п.п. 1–6 частини другої ст.5 Закону № 2473.

Враховуючи зазначене, розрахунки між СГ, фізичними особами здійснюються готівкою на території України виключно у грошовій одиниці гривня. 

Проте якщо СГ здійснює розрахунки на території іншої держави, він зобов’язаний керуватись вимогами законодавства держави, в якій вони проводяться.

Щодо десятого питання

У разі продажу товарів з поділом оплати на частини, приймання СГ кожної частини оплати має бути здійснено із дотриманням вимог Закону № 265, супроводжуватись формуванням та наданням споживачу відповідних розрахункових документів, поєднанням їх у ланцюг, який надаватиме можливість СГ здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а споживачу, мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Водночас у разі надання СГ споживачу для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товару буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

При цьому у випадку використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону № 265, а тому здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО/ПРРО.

Якщо остаточний розрахунок за проданий товар буде здійснюватися у спосіб відмінний від наведеного вище, то у момент, не пізніше ніж товар буде вручений покупцю СГ має сформувати фіскальний касовий чек на повну суму вартості покупки в якому слід вказати, зокрема, загальну вартість товару, суму попередньо отриманого авансу за товар з формою оплати «безготівкова» та суму отриманої доплати (остаточного розрахунку), із вказанням її форми оплати.

Щодо питань продажу товарів на умовах внесення оплати частинами (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням платежу) на вебпорталі ДПС розміщенні відповідні роз’яснення, зокрема,
за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/590652.html, та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» за посиланням: https://zir.tax.gov.ua у рубриці «109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО».

Водночас зауважуємо, що оскільки Вами у зверненні не деталізовано правовідносини між Вами та покупцями, відсутній опис процесу продажу товарів (не розкрито алгоритму взаємодії з покупцями та контрагентами, які можливо є задіяними у продажі товарів, не містить інформації щодо: способів доставки товарів покупцям; способів оплати, запропонованих покупцям; взаємовідносин Підприємця із ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей» (Nova Pay – в контексті звернення), не зазначено, який статус у договірних відносинах вони мають), що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахунків за товари, тому будь-які висновки щодо оподаткування доходу, отриманого з джерел за межами України можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________