Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.01.2025 р. № 247/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                 щодо податкових наслідків з ПДВ при реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, міжнародна організація та її Представництво є виконавцями проєкту МТД, який реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 (далі – Угода). З метою виконання проєкту Представництво планує за кошти МТД та у межах плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за рахунок МТД (далі – план закупівлі),    придбавати товари/послуги у підрядників – юридичних осіб, які зареєстровані платниками ПДВ (далі – Продавці).

Враховуючи вищевикладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

 1) чи зобов’язане Представництво отримувати свідоцтво про акредитацію виконавця та надавати його копію Продавцю, а Продавець зберігати у справі з метою застосування права на звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ;

2) якщо у реєстраційній картці проєкту МТД зазначено, що реципієнтами є два комунальні некомерційні підприємства та фізичні особи – громадяни України, то чи можуть Продавці постачати Представництву товари/послуги за кошти МТД та у межах плану закупівлі із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, якщо отримувачем цих товарів/послуг буде третє підприємство (лікарня), але фактичними реципієнтами будуть такі фізичні особи;

3) який курс валют Представництво має застосовувати для визначення гривневого еквіваленту вартості товарів/послуг, наведених у плані закупівлі?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пунктів (а) та (b) статті І «Податки та інші збори» Угоди товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв’язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням  від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Будь-яка урядова або приватна організація Сполучених Штатів, що несе юридичну відповідальність за здійснення програм допомоги Сполучених Штатів, та будь-які співробітники такої приватної організації, які не є громадянами або не мешкають постійно в Україні і які перебувають тут у зв’язку з виконанням цих програм, звільняються (1) від будь-яких прибуткових податків, відрахувань на соціальне забезпечення або інших податків, що їх накладає Україна або будь-яка її організація, з доходів, одержаних у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів та (2) виплат будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів на власне або домашнє майно, що ввозиться, вивозиться або використовується в Україні для особистого користування цих співробітників або членів їхніх сімей. 

Крім того, відповідно до статті IV «Використання допомоги» Угоди, будь-які товари, поставки або інше майно, що надається в рамках програм допомоги Сполучених Штатів, використовуватимуться виключно для цілей, погоджених між Урядами Сполучених Штатів Америки та України. Якщо використання будь-яких товарів, поставок або іншого майна здійснюється для інших цілей, ніж тих, що були погоджені в рамках таких програм, чого можна було б обґрунтовано не допустити відповідним рішенням Уряду України, то Уряд України на прохання відшкодовує у доларах Сполучених Штатів Уряду Сполучених Штатів Америки суму, виплачену за ці товари, поставки або інше майно. Уряд Сполучених Штатів Америки може на власний розсуд використати відшкодовану суму для фінансування інших витрат на діяльність, пов’язану з цією допомогою.

Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 грантова угода – це угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі, що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 2¹ пункту 14 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Інформаційне підтвердження).

Акредитація виконавців проєктів МТД (юридичних осіб – нерезидентів) регулюється пунктами 30 – 41 Постанови № 153. Згідно з пунктом 32 Постанови № 153 Секретаріат Кабінету Міністрів України розглядає подані такими виконавцями документи протягом 10 робочих днів починаючи від дня надходження зазначених документів і приймає рішення щодо акредитації виконавця (юридичної особи –  нерезидента).

Порядок взяття на облік в контролюючих органах виконавців проєктів МТД, зареєстрованих відповідно до Порядку № 153,  визначений пунктом 4.8 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Взяття на облік виконавця проєкту МТД здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця в Україні із присвоєнням податкового номера.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Інформаційне підтвердження, яке належним чином оформлене та подане виконавцем та/або субпідрядником органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків,  у визначений термін, є підтвердженням для застосування такого звільнення.

Подання додаткових документів до Державної податкової служби України для отримання підстав для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, нормами ПКУ та Порядком № 153 не передбачено.

Інформаційне підтвердження виконавець проєкту МТД (юридична особа – нерезидент, що не пройшла державну акредитацію) може подати в письмовому вигляді на адресу Державної податкової служби України.

Отже, в описаному у зверненні випадку у разі придбання Представництвом як виконавцем проєкту МТД у Продавців товарів/послуг за кошти МТД у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі ціна таких товарів/послуг визначається без ПДВ. В договорах на таке постачання ціна товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ». Подання Представництвом додатка 8 є інформаційним підтвердженням придбання ним у Продавців – платників ПДВ звільнених від оподаткування ПДВ товарів/послуг.

Якщо придбані Продавцем –платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, або частково в оподатковуваних ПДВ і частково у звільнених від оподатковування ПДВ операціях відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, то у такого платника обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, не виникає.

Щодо питання 2

У випадку дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Угодою, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153 (реєстрація проєкту та оформлення реєстраційної картки, плану закупівлі), операції платника з постачання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, зокрема, виконавцю проєкту МТД (та/або субпідряднику чи безпосередньо реципієнту) у рамках проєкту МТД та у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, будуть звільнятися від оподаткування ПДВ. Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме.

На договори, укладені з іншими особами, які не є виконавцем, субпідрядником, реципієнтом проєкту МТД, режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, визначений пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, не поширюється. Такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Щодо питання 3

Відповідно до підпункту 14.1.140 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ офіційний валютний курс (валютний курс) застосовується у значенні, наведеному в Законі України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679). Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів визначені статтею 39¹ розділу І ПКУ.

Офіційним валютним курсом є курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (стаття 1 Закону № 679).

Згідно зі  статтею 36 та пунктом 16 ¹ частини першої статті 42  Закону № 679 Національний банк України, зокрема, розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют; веде під час дії воєнного стану та протягом одного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, у визначеному ним порядку та з урахуванням положень пункту 56 розділу VI Бюджетного кодексу України рахунки міжнародних організацій та установ, які надають МТД відповідно до міжнародних договорів України.

Враховуючи викладене, щодо зазначеного у зверненні питання застосування певного курсу валют для визначення гривневого еквіваленту вартості товарів/послуг, наведених у плані закупівлі, Державна податкова служба України пропонує Представництву звернутися до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).