Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2025 р. № 274/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента від здійснення операцій із своп-контрактами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Товариство розглядає можливість застосування у своїй діяльності такого фінансового інструменту як своп-контракти.

Щоб застрахуватися від волатильності ціни товарів, місцева компанія планує укладати фінансовий дериватив (своп-контракт) з нерезидентами – організаціями, зареєстрованими в країнах Європейського Союзу.

За своп-контрактами, згідно з домовленостями сторін, здійснюється обмін грошовими потоками на основі заздалегідь визначеної формули, для фіксації ціни товарів. У разі виникнення різниці між біржовою ціною та ціною, визначеною у своп-контракті, місцева компанія здійснює або отримує відповідну виплату.

Заявник запитує:

1. Якщо місцевий суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити різницю між біржовою ціною та ціною, визначеною у своп-контракті іноземному суб’єкту господарювання (нерезиденту), чи є цей платіж об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидентів?

2. У разі якщо зазначений платіж є об’єктом оподаткування, яка ставка податку застосовується до такого платежу?

Щодо питань 1- 2

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі Закон № 3480).

Частиною першою ст. 31 Закону № 3480 встановлено, що деривативний контракт - це договір, умови якого передбачають обов'язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов'язок проведення грошових розрахунків.

Відповідно до п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України.

До деривативів належить, зокрема, своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту (п.п. 14.1.45.1 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені у п. 141.2 ст. 141 Кодексу. При цьому положення цього пункту не поширюються на операції з деривативами (п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Зокрема, п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу передбачено оподаткування інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Таким чином, сума доходу у вигляді позитивної різниці між біржовою ціною та ціною, визначеною у своп-контракті, що виплачується іноземному суб’єкту господарювання (нерезиденту), є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).