Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2025 р. № 280/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                         щодо окремих питань, пов’язаних із реалізацією проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, між Товариством та міжнародною організацією (далі – МОМ) з метою реалізації проєкту МТД було укладено договір про виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи поширюється на Товариство податкова пільга з ПДВ, встановлена пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації? Який код присвоєно такій пільзі;

2) чи поширюється на субпідрядників податкова пільга з ПДВ, встановлена пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації;

3) чи необхідно Товариству під час придбання (отримання) матеріалів, послуг (робіт) у межах реалізації проєкту МТД оприбутковувати такі матеріали, послуги (роботи) за вартістю з ПДВ в описаній у зверненні ситуації;

4) чи зобов’язане Товариство під час придбання (отримання) матеріалів, послуг (робіт) з ПДВ у межах реалізації проєкту МТД нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та складати зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації;

5) чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та складати зведену податкову накладну за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ, а також подавати до контролюючого органу додаток 5 до податкової декларації з ПДВ в описаній у зверненні ситуації;

6) чи необхідно Товариству у разі отримання авансу в іноземній валюті перераховувати курсові різниці та коригувати фінансовий результат на курсові різниці в описаній у зверненні ситуації;

7) чи необхідно Товариству подати до контролюючого органу додаток 8 до вказаного порядку, в описаній у зверненні ситуації;

8) чи має право Товариство залучати до проєкту МТД фізичних осіб-підприємців (фахівців, що проводять авторський та технічний нагляд, геодезистів тощо);

9) щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Рамкова угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччини про консультування і технічне співробітництво ратифікована Законом України від 24 січня 1997 року № 32/97-ВР, який набрав чинності 13.02.1997 (далі – Рамкова угода).

Угода між Кабінетом Міністрів України та МОМ щодо статусу МОМ в Україні та співробітництва у сфері міграції ратифікована Законом України            від 13 липня 2000 року № 1891-ІІІ, який набрав чинності 08.08.2000 (далі – Угода).

Відповідно до статті 2 Угоди  МОМ має право відкрити представництво в Україні з головним офісом в місті Києві та відділення в інших містах України і найняти персонал, необхідний для здійснення своєї діяльності.

Статтею 3 Угоди визначено, що МОМ користується в Україні такими ж привілеями та імунітетами, які надаються спеціалізованим установам Організації Об'єднаних Націй згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН від 21 листопада 1947 року.

Згідно зі статтею 4 Угоди персонал МОМ користується в Україні такими ж привілеями та імунітетами, що надаються персоналу спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй на підставі Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН від 21 листопада 1947 року.

Список посадових осіб, які користуються дипломатичним статусом, узгоджується між Кабінетом Міністрів України та МОМ.

Відповідно до статті 8 Рамкової угоди «Матеріали, що ввозяться в Україну за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччини або виконавця для реалізації проектів, звільняються в Україні від ліцензування, сплати всіх видів мита, зборів та інших платежів. Митне оформлення цих матеріалів забезпечується у найкоротші терміни. Це звільнення застосовується також до матеріалів, придбаних в Україні, за заявою виконавця або відрядженого фахівця».

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі (пункт 2 Порядку № 153).

Субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми) (пункт 2                   Порядку № 153).

Реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує МТД згідно з проєктом (програмою) (пункт 2 Порядку № 153).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153 (далі – Реєстраційна картка проєкту (програми)), яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Одночасно з видачею Реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Інформаційне підтвердження). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

З метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг у рамках реалізації проєкту МТД платнику податку (постачальнику) необхідно зберігати у справі:

копію Реєстраційної картки проєкту (програми), в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1  розділу ІІ ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,            підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1              статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11                 статті 197 розділу V ПКУ).

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

При цьому правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197             розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016  № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 і 2

 

Податкова пільга з ПДВ, встановлена пунктом 197.11 статті 197          розділу V ПКУ, поширюється не на суб’єктів господарювання, а, зокрема, на операції з постачання товарів/послуг (робіт) на митній території України.

Так, якщо Товариство є субпідрядником у розумінні положень                    Порядку № 153, то при умові дотримання вимог, встановлених міжнародними договорами, ПКУ та Порядком № 153, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ:

операції Товариства (як субпідрядника) з постачання товарів/послуг (робіт) на митній території України виконавцю у межах реалізації проєкту МТД та затвердженого плану закупівлі, які фінансуються за рахунок коштів МТД;

операції постачальника з постачання товарів/послуг (робіт) на митній території України Товариству (як субпідряднику) у межах реалізації проєкту МТД та затвердженого плану закупівлі, які фінансуються за рахунок коштів МТД. Водночас, на операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що здійснюються за договорами, укладеними між таким постачальником та його контрагентами (суб’єктами господарювання), пільга з ПДВ, встановлена пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, не поширюється.

При цьому відповідно до чинного довідника інших податкових пільг:

податковій пільзі з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060523;

податковій пільзі з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060524.

 

Щодо питання 3

 

Питання щодо правил оприбуткування товарів (будівельних матеріалів) належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас ДПС інформує, що придбання Товариством у відповідних постачальників тих, чи інших товарів (будівельних матеріалів)/послуг (робіт) у межах реалізації проєкту МТД та затвердженого плану закупівлі, яке фінансуються за рахунок коштів МТД, повинно здійснюватися за ціною без ПДВ (при умові дотримання вимог, встановлених міжнародними договорами, ПКУ та Порядком № 153).

 

Щодо питань 4 і 5

 

Якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги, необоротні активи  призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, або частково використовуються в оподатковуваних ПДВ і частково у звільнених від оподатковування ПДВ операціях згідно із вказаним пунктом ПКУ, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникає.

 

Щодо питання 6

 

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму курсових різниць, що виникають за операціями в іноземній валюті, у тому числі якщо за такими операціями були отримані авансові платежі в іноземній валюті.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином питання відображення у бухгалтерському обліку сум курсових різниць, що виникають за операціями в іноземній валюті, у тому числі за договором на виконання будівельних робіт за рахунок МТД відповідно до якого були отримані авансові платежі, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

 

Щодо питання 7

 

Якщо Товариство у розумінні положень Порядку № 153 є субпідрядником, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), то Товариство повинне скласти та подати у письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження (додаток 8 до Порядку №153).

З огляду на чинну форму Інформаційного підтвердження виконавець та субпідрядник повинні зазначати в Інформаційному підтвердженні відповідні реквізити контрагентів – постачальників (продавців) товарів/послуг (найменування, код, адресу), які поставляють такі товари/послуги виконавцю та субпідряднику, та обсяг їх придбання із застосуванням пільгового режиму оподаткування.

 

Щодо питання 8

 

Питання щодо можливості залучення Товариством до проєкту МТД фізичних осіб-підприємців (фахівців, що проводять авторський та технічний нагляд, геодезистів тощо) не належить до компетенції ДПС.

 

Щодо питання 9

 

Рамковою угодою не передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку реципієнтів – резидентів України, отриманого у межах фінансування за проєктом МТД.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).