Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2025 р. № 305/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі – ФОП) з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно продажу алкогольних напоїв через агента по договору про інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ФОП має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво, сидр та перрі) та має намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю договір про інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку товару як агентом (далі – Агент), який буде діяти між покупцем і продавцем (ФОП), збираючи платежі від покупців через відповідну платформу/додаток, та здійснювати кур’єрську доставку товару, що продається ФОП. Сторони мають намір включити в перелік товарів також алкогольні напої, продаж яких буде здійснюватися за вказаними договорами.

У своєму зверненні ФОП зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю із зазначенням в них місця торгівлі.

У зверненні зазначено, що відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

 

Враховуючи наведене ФОП запитує:

 

1.-Чи дійсно Агент в процесі виконання договору про інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку товару має право здійснювати доставку алкогольних напоїв не маючи ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а ФОП має право продавати алкогольний товар через Агента по договору про інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку маючи ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво, сидр та перрі)?

2. Чи не буде вказаний порядок розрахунків за договором про надання агентських послуг порушенням п. 291.6 Кодексу для ФОП (продавця) як платника єдиного податку?

3. Чи може ФОП здійснювати продаж товару замовнику, що був попередньо замовлений через відповідну платформу/додаток Агента, який здійснить кур’єрську доставку товару із відстроченням платежу та у розрахунковому документі зазначати форму оплати «кредит / післяплата / відстрочення платежу» та разом з товаром доставляти покупцю даний чек з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) роздруковуватиметься ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) в стаціонарному магазині?

4. Чи може ФОП здійснювати продаж алкогольних напоїв (пиво, столове вино, сидр та перрі) замовнику, що були попередньо замовлені через відповідну платформу/додаток Агента, який здійснить кур’єрську доставку товару із відстроченням платежу та у розрахунковому документі зазначати форму оплати «кредит / післяплата / відстрочення платежу» та разом з товаром доставляти покупцю даний чек з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) роздруковуватиметься ПРРО в стаціонарному магазині?

5. Чи допустимо ФОП отримувати кошти на розрахунковий рахунок від Агента, який здійснив доставку за товар (у тому числі за алкогольні напої), що раніше проданий з відстроченням платежу та проведений в ПРРО з наданням розрахункового документа із зазначенням форми оплати «кредит / післяплата / відстрочення платежу»?

6. Як діяти ФОП з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) на 3 товарні позиції, в якому зазначено форму оплати «кредит / післяплата / відстрочення платежу» роздруковуватиметься в стаціонарному магазині, якщо під час доставки товару покупець відмовляється приймати 1 товарну позицію, а під час доставки у кур’єра – відсутній портативний касовий апарат? Який документ в цій ситуації треба видати покупцю?

 

Щодо питання 1

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України              від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних (п. 51 частини першої   ст. 1 Закону № 3817);

оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону  № 3817);

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Згідно із частиною першою ст. 42 Закону № 3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мають право реалізовувати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту) (частина восьма ст. 16 Закону № 3817).

Згідно із ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675):

електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 частини першої ст. 3 Закону № 675);

інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 частини першої    ст. 3 Закону № 675).

Покупець повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар (частина одинадцята ст. 11 Закону № 675).

Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Відповідно до абзацу сьомого частини десятої ст. 71 Закону № 3817 особи, які здійснюють продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі, зобов’язані забезпечити здійснення розрахунків за такими операціями виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

Отже, роздрібний продаж алкогольних напоїв здійснює та особа, яка передає такі напої безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання та здійснює розрахунки з покупцем на свою користь (проводить розрахункові операції на повну суму покупки), у даному випадку Агент.

При цьому, така діяльність може здійснюватися суб’єктом господарювання (Агентом) за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв приміщення з торгівельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО, за наявності діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 71 Закону      № 3817.

Діяльність з передачі ФОП Агенту алкогольних напоїв, які такий Агент передає безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, та отримання ФОП оплати за алкогольні напої не від кінцевого споживача, а від Агента, не відноситься до роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Суб’єкт господарювання на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями може здійснювати продаж алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання та отримувати від них оплату за алкогольні напої, а не передавати алкогольні напої Агенту для подальшої їх передачі кінцевим споживачам та отримувати від Агента оплату за такі напої.

Діяльність з передачі не кінцевому споживачу, а іншому суб’єкту господарювання (Агенту) алкогольних напоїв для подальшого продажу Агентом таких напоїв кінцевому споживачу, потребує отримання ліценції на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Укладання між ФОП та Агентом договору про надання інформаційно-агентських послуг та кур’єрської доставки на умовах, що кошти за реалізовані алкогольні напої отримує не ФОП (як власник товару), а Агент, у якого відсутня діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суперечить чинному законодавству.

 

Щодо питання 2

 

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено розділом XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим         розділом XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим розділом Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність відповідно до п. 291.5 ст. 291 Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної                  особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3       ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)              (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регламентуються главою 31 (ст. ст. 295 – 305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Згідно із ст. 301 ГКУ відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Зважаючи на викладене, за агентським договором клієнт за надані послуги розраховується безпосередньо з суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, а комерційний агент отримує винагороду за надання посередницьких послуг виключно від вказаного суб’єкта господарювання.

При цьому самостійне утримання агентом належної йому винагороди з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Водночас, якщо на підставі зазначеного договору відбувається погашення заборгованості між агентом та довірителем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунки відносяться до негрошових, що позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Щодо питань 3 – 6

 

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162:

надавач платіжних послуг - банк та небанківський надавач платіжних послуг;

небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» отримав право на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг. До небанківських надавачів платіжних послуг належать платіжні установи (уключаючи малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, філії іноземних установ електронних грошей, оператори поштового зв’язку;

платіжний рахунок - рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок - рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок - рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів;

Отже, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а ФОП відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом України     від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єктів господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами             купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими,                  цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД), які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Частиною першою ст. 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

При цьому алгоритм дій продавця товарів та посередника, форма оплати за такі послуги та спосіб, у який продавцю будуть повернуті належні йому матеріальні цінності, мають бути чітко визначені умовами ЦПД та, зокрема, містити інформацію щодо способу, у який він виконується.

Згідно з абзацом третім частиною одинадцятою ст. 8 Закону України       від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

Отже, саме суб’єкт господарювання, який приймає оплату за товари під час їх доставки та передає право власності на них покупцю, зобов’язаний при проведенні розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі застосовувати РРО/ПРРО та надавати особі, яка отримує товар, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.