Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2025 р. № 316/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, у його користуванні знаходиться земельна ділянка площею (  ), яка розташована за адресою:
(  ), для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії (  ) року.  Під час оформлення правовстановлюючих документів на землю платником податків були подані усі необхідні документи, у тому числі  й копії пенсійних посвідчень: пенсіонера органів внутрішніх справ та Ветерана органів внутрішніх справ.

По досягненню 60 років платником податків було подано до (  ) сільської ради всі необхідні документи для отримання пільги по сплаті за землю і жодних претензій не виникало всі ці роки.

У жовтні 2024 року платнику податків повідомили з (  ) громади щодо сплати податку на землю за 2024 рік.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має платник податків пільги по сплаті земельного податку і які документи повинен надати платник податків до ДПС для підтвердження такої пільги?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України
(далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об'єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються, зокрема, пенсіонери (за віком).

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 Кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш
як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і 281.5 ст. 281 Кодексу, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, скористатися правом на пільгу щодо сплати земельного податку може фізична особа, яка є пенсіонером (за віком) за одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених п. 281.2
ст. 281 Кодексу.

При цьому така особа подає заяву про застосування пільги у довільній формі та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсіонер (за віком)).

Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII до державних пенсій належать, зокрема, трудові пенсії: за віком або за вислугою років.

Враховуючи зазначене, з питань обміну інформацією (списки (реєстри), а також визначення виду пенсії, яка Вам виплачується, Ви можете звернутися до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.