Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.01.2025 р. № 334/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись п.п. «в» п.п. 69.41.3
п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що згідно Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) Банк, як кредитор, має право (а не обов’язок)
в межах строку позовної давності звернутися до суду з метою стягнення
з фізичної особи заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім умов цивільно-правового договору.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

У разі, якщо згідно умов цивільно-правового договору з клієнтом та норм ЦКУ (з урахуванням п.п. 12 та 19 розділу «Прикінцеві положення» ЦКУ)
є документально підтверджена інформація щодо спливу строку позовної давності за заборгованістю, яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, то після спливу такого строку Банк (без додаткового звернення до суду та підтвердження судом впливу строку позовної давності)
з метою належного виконання функцій податкового агента та проведення процедури списання заборгованості в обліку Банку має право застосувати
п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та відобразити таку заборгованість фізичної особи у додатку 4 до Розрахунку «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб,
і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску
(далі – Розрахунок) за ознакою доходу «107». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Поняття терміну «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 розділу V ЦКУ.

Так, відповідно до ст. 256 глави 19 розділу V ЦКУ позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, встановлених ст. ст. 253 - 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

При цьому слід врахувати, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» було подовжено термін позовної давності, який діяв до 30.06.2023.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» були внесені доповнення до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме: доповнено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Таким чином, під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ), слід враховувати положення, передбачені п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

Отже, починаючи з 30.03.2020 подовжено строки позовної давності на строк дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб визначено ст. 168 Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до  Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані  подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого)
на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку,
а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань
не допускається.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку,
а також сум нарахованого єдиного внеску  (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4,
зі змінами.

Згідно з п. 4 розділу IV Порядку у графі 6 «Ознака доходу» Додатка 4ДФ зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку, а саме:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно
з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості
з податків, зборів і погашення податкового боргу – «107».

Таким чином, якщо з урахуванням положень ЦКУ сплив строк позовної давності відносно заборгованості, яка виникла за цивільно-правовим договором, укладеного між фізичною особою (боржником) та юридичною особою (Банком), то сума такої заборгованості оподатковується податком на доходи фізичних осіб у порядку, визначеному п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Разом з тим Банк як юридична особа виконує функцію податкового агента в частині відображення зазначеного доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.