Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, платник (далі – Орендар) став переможцем аукціону на отримання в оренду нежитлового приміщення, яке належить до державної власності. Згідно з договором оренди такого нежитлового приміщення (далі – Договір), яке додано до звернення, 100 відсотків орендної плати від Орендаря повинно сплачуватися до державного бюджету. У пункті 3.4 Договору зазначено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача, але в розділі 11 (Незмінювані умови Договору) вказано, що Договір укладено між Орендарем і орендодавцем (регіональне відділення Фонду державного майна України) без участі балансоутримувача через відмову балансоутримувача від участі у Договорі, що підтверджується листом такого балансоутримувача.
З огляду на викладене, Орендар просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) хто повинен виставляти рахунки на сплату орендної плати та кому Орендар повинен сплачувати суму ПДВ;
2) хто повинен складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні;
3) чи можливо всю суму орендної плати (разом з ПДВ) перераховувати в бюджет?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Основні засади господарювання в Україні визначено Господарським кодексом України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГКУ відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» зі змінами (далі – Закон № 157).
Встановлення орендної плати щодо оренди державного майна регламентується статтею 17 Закону № 157.
Методика розрахунку орендної плати за державне майно затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно».
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (далі – Порядок № 483).
Згідно з пунктами 81 ти 103 Порядку № 483 протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону укладається договір оренди об'єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону, який в межах зазначеного строку оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі через особистий кабінет. У разі відмови балансоутримувача від підписання договору оренди договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону.
Відповідно до пункту 3.4 Незмінюваних умов договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 820 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна», орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати.
При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (підпункт 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до підпунктів «г» та «д» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ у податковій накладній зазначаються податковий номер платника податку (продавця та покупця) та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Щодо питань 1, 3
Питання визначення особи, яка в описаній у зверненні ситуації виставлятиме рахунки Орендарю на сплату орендної плати (у тому числі і суму ПДВ), та особи, яка отримуватиме таку орендну плату, не належить до компетенції ДПС.
Водночас ДПС зазначає, що згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Виходячи з пункту 3.4 Незмінюваних умов Договору Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати.
У рядку 16 Змінюваних умов Договору визначено, що до державного бюджету сплачується 100 відсотків суми орендної плати, а в рядку 15 Змінюваних умов Договору зазначені банківські реквізити для сплати орендної плати та інших платежів відповідно до Договору.
Щодо питання 2
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, у тому числі що належить до державної власності, відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операцією з постачання послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ, та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків незалежно від того, в якому співвідношенні буде здійснюватися розподіл орендної плати (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).
Податкові зобов'язання за операцією з постачання послуг з оренди державного майна будуть визначатися на дату виникнення податкових зобов'язань: або на дату зарахування коштів від орендаря на рахунок, зазначений орендодавцем, або на дату оформлення належним чином документа, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, враховуючи пункт 3.4 Незмінюваних умов Договору податкові зобов'язання з ПДВ повинен визначити балансоутримувач державного майна – платник ПДВ (у тому числі і у разі його відмови від участі у Договорі). При цьому податкова накладна складається на Орендаря на всю передбачену Договором суму орендної плати, яку орендар сплачує на рахунок, зазначений орендодавцем в Договорі, та реєструється в ЄРПН саме балансоутримувачем.
Водночас ДПС наголошує, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Будь-які платники податку (у тому числі балансоутримувач та орендодавець, про які йдеться у зверненні) у разі виникнення необхідності мають право самостійно звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг) із відповідними зверненнями, оформленими відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |