Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2025 р. № 362/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкового обліку операцій платника податку та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство забезпечує Збройні Сили України належними засобами для ураження ворога, опис та назва яких вказані у зверненні (далі – Товари).

Кінцевими споживачами вироблених підприємством Товарів є Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та / або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Якщо в процесі виробництва Товарів виявляється частина комплектуючих виробів, які містять невиправний брак, або при проходженні випробувань та навчань військовослужбовців користуванню Товарами певна їх кількість втрачається / руйнується, то такі комплектуючі вироби / Товари підлягають списанню.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1)         чи оподатковується ПДВ операція зі списання комплектуючих виробів, які містять невиправний брак, який було встановлено безпосередньо при виробництві? Чи враховується вартість списаних бракованих комплектуючих виробів у витрати при формуванні фінансового результату для обчислення податку на прибуток підприємств;

2) – 3)  чи оподатковується ПДВ операція зі списання розбитих / зруйнованих Товарів (конструкція складається як з вітчизняних комплектуючих виробів, так і з імпортних комплектуючих виробів)? Чи враховується вартість списаних розбитих / зруйнованих Товарів у витрати при формуванні фінансового результату для обчислення податку на прибуток підприємств?

Разом з тим у зверненні не зазначено за якими кодами УКТ ЗЕД класифікуються комплектуючі вироби та Товари, а також, чи здійснювалось придбання таких комплектуючих виробів на митній території України з ПДВ чи без ПДВ, та не зазначено, чи здійснюється постачання Товарів в межах державного оборонного замовлення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в неоподатковуваних ПДВ операціях (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов'язана, зокрема, з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до відповідних операцій, а не до суб’єктів господарювання.

 

Щодо питання 1 (у частині оподаткування ПДВ)

 

Відповідно до пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого
2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року
№ 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, визначених пунктом 9²⁷ розділу XXI МКУ, що ввозяться суб'єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі нецільового використання комплектуючих виробів платник податку зобов'язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких комплектуючих виробів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Таким чином у розумінні норм пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ нецільовим використанням суб’єктом господарювання комплектуючих виробів буде вважатися використання таких комплектуючих виробів в будь-якій іншій діяльності такого суб’єкта господарювання, яка не пов’язана із його власною виробничою діяльністю з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі нецільового використання таких комплектуючих виробів суб’єкт господарювання зобов'язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при їх ввезенні на митну територію України, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Надалі, при здійсненні суб’єктом господарювання операції зі списання таких комплектуючих виробів обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань не виникає (при умові, що за операцією із ввезення таких комплектуючих виробів на митну територію України не здійснювалося формування податкового кредиту з ПДВ).

Водночас, питання віднесення зазначених у зверненні випадків списання комплектуючих виробів до власної виробничої діяльності суб’єкта господарювання з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД, або до іншої діяльності, яка не пов’язана з таким виробництвом та/або ремонтом, не належить до компетенції ДПС.

У разі списання комплектуючих виробів, придбаних / ввезених з ПДВ на митній / митну території / територію України для використання в оподатковуваних операціях, які не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку, податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ:

нараховуються, якщо вартість таких комплектуючих виробів не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

не нараховуються, якщо вартість таких комплектуючих виробів включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

 

Щодо питань 2 та 3 (у частині оподаткування ПДВ)

 

Якщо при списанні Товарів, придбаних з ПДВ, їх вартість включається до складу витрат на реалізацію інших товарів (що документально підтверджується відповідно до законодавства), операції з постачання яких підлягають оподаткуванню, то податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ під час здійснення операцій з їх списання не нараховуються.

 

Щодо питань 1 – 3 (у частині оподаткування податком на прибуток підприємств)

 

Для цілей оподаткування згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями зі списання бракованих комплектуючих виробів при виготовленні Товарів, а також розбитих / зруйнованих одиниць виготовлених Товарів під час проведення випробувань таких Товарів.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, питання бухгалтерського обліку підприємством операцій зі списання бракованих комплектуючих виробів при виготовленні Товарів, а також розбитих / зруйнованих одиниць виготовлених Товарів під час проведення випробувань таких Товарів належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).