Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2025 р. № 393/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що з (…) зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи зі сплатою 5 відсотків єдиного податку від свого доходу,
 без реєстрації податку на додану вартість.

Як наслідок, відповідно до п. 9-19 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), використовувала своє право
не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
за себе як за фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку.

Також, з (…) платник податків є найманим працівником,
за основним місцем роботи, при цьому не припиняла свою реєстрацію
як фізична особа – підприємець.

В подальшому, з (…) платник податків, як найманий працівник,
за основним місцем роботи, перебуває у відпустці для догляду за дитиною (дата народження (…)) до досягнення нею трирічного віку та отримаю відповідну державну допомогу при народженні дитини.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи має право платник податків, як найманий працівник, за основним місцем роботи, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримаючи при цьому державну допомогу при народженні дитини, з 01.01.2025 року, використовуючи положення частини шостої ст. 4 Закону № 2464, не сплачувати за себе як за фізичну
особу – підприємця – платника єдиного податку єдиний внесок?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464
бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку
з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб:

осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини (абзац дев’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у
абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється
за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Водночас частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року
№ 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом
Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 19 листопада
2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», окрім іншого, зупинено на 2025 рік дію п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464
в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має основне місце роботи і перебуває у відпустці для догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку звільняються від сплати
за себе єдиного внеску, оскільки роботодавцем сплачується єдиний внесок
за таку особу.

Водночас слід зазначити, що викладена позиція в частині визнання
Фонда загальнообов’язкового державного соціального страхування роботодавцем у розумінні частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 погоджується
з Міністерством соціальної політики України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.