Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2025 р. № 401/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо показника ∑_{Перевищ} в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у жовтні 2024 року платником податку було складено податкову накладну без факту здійснення господарської операції та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).  У листопаді 2024 року платником було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної. Зазначені податкова накладна та розрахунок коригування до неї не були відображені платником у податковій звітності з ПДВ. У платника податку виник показник ∑_{Перевищ}  в  СЕА ПДВ.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: яким чином позбутися показника ∑_{Перевищ},  який виник
в СЕА ПДВ?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. 

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ ПКУ.

Згідно з пунктом 200¹.1 статті 200¹ ПКУ СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема:

сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (далі – реєстраційна сума).

Розрахунок реєстраційної суми платника податку в СЕА ПДВ здійснюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ. Складовою такої формули є показник ∑_{Перевищ} − загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Обрахунок реєстраційної суми здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в зайво складеній податковій накладній (тобто не підтвердженій первинними документами), а також у розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Водночас при розрахунку реєстраційної суми, а також показників формули, за якою вона обраховується (у тому числі показника ∑_{Перевищ}), враховуються, зокрема, усі податкові накладні та розрахунки коригування, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку (у тому числі складені без факту здійснення господарської операції).

Зважаючи на викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).