Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2025 р. № 455/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності складання розрахунку коригування та коригування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальник складає податкові накладні на дату першої події − отримання від Товариства попередньої оплати за роботи (послуги). Існують випадки, коли в подальшому код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП) фактично наданої послуги не відповідає тому, який зазначено у податковій накладній, складеній на дату попередньої оплати.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності складання розрахунку коригування до зазначеної податкової накладної, а також коригування податкового кредиту, сформованого на підставі такої податкової накладної. 

Разом з тим у зверненні не зазначено причини невідповідності коду згідно з ДКПП, зазначеного у податковій накладній, коду згідно з ДКПП робіт (послуг), що фактично постачаються: чи у податковій накладній було допущено помилки при зазначенні такого реквізиту, чи після отримання попередньої оплати номенклатуру товарів/послуг, що постачаються, було змінено. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку ‒ продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг − код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності
платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У податковій накладній, що складається постачальником на дату отримання попередньої оплати від покупця, зазначається номенклатура товарів/послуг, яка відповідає договірним умовам та відповідним первинним (бухгалтерським) документам.

Розрахунок коригування до податкової накладної на зміну номенклатури товарів/послуг складається, зокрема, у разі, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної за операцією з постачання товарів/послуг, змінюється номенклатура товарів/послуг, які фактично постачаються, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі складеної постачальником з дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної за операцією з постачання таких товарів/послуг, зареєстрованої в ЄРПН, дані якої відповідають первинним документам, складеним за операцією.

У разі, якщо у податковій накладній, складеній на дату отримання від покупця попередньої оплати, постачальником допущено помилки при зазначені
номенклатури товарів/послуг, внаслідок чого дані, зазначені у такій податковій накладній, не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією, то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію та не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

У даному випадку постачальник зобов’язаний за операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань скласти вірну податкову накладну (показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам), та одночасно вивести в нуль показники податкової накладної, яка містить помилки, шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Водночас кожен конкретний випадок щодо складання податкових накладних / розрахунків коригування за господарськими операціями та формування на їх підставі податкового кредиту потребує чіткої ідентифікації обставин і механізму здійснення господарських операцій та детального аналізу документів та матеріалів (зокрема, умов господарських договорів), що стосуються предмету запиту та можуть бути досліджені контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до
норм ПКУ.

Крім того, будь-який платник податку (у тому числі постачальник, який в описаній у зверненні ситуації складає податкові накладні / розрахунки коригування) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).