Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2025 р. № 489/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Перелік), та, керуючись статтею 52  розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що зміни, внесені у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977» постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505, призводять до неоднозначного, на його думку, застосування вимог підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу.

Платник податків зазначає, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана з неоднозначністю положень нормативно – правових актів та полягає у необхідності чіткого розуміння порядку застосування Переліку і, відповідно, правильної ідентифікації господарських операцій, які визнаються контрольованими згідно зі  статтею 39 розділу I Кодексу.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Починаючи з якого періоду: з 1 січня 2025 року чи з 1 січня 2026 року платник податків має право застосовувати/використовувати Перелік в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року                    № 1505 для визначення операцій контрольованими згідно з підпунктом «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I  Кодексу?

2. Чи будуть у 2025 році господарські операції з контрагентами, які зареєстровані в Республіці Молдова, визнаватися контрольованими для цілей застосування статті 39 розділу I Кодексу (контрагенти не є пов’язаними особами і обсяг господарських операцій з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік)?

3. Чи має право платник податків у 2025 році не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих/придбаних на користь/у нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку згідно з вимогами абзацу другого підпункту 140.5.5¹ та абзацу третього підпункту 140.5.4. пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу відповідно без підтвердження відповідності таких доходів/витрат принципу «витягнутої руки», якщо країна реєстрації таких нерезидентів була виключена з Переліку?

 

Щодо питання 1

Підпунктом 2 пункту 7 розділу І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) змінено критерії, визначені підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, які враховує Кабінет Міністрів України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, та відповідно підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу викладено у новій редакції.

Зокрема, абзацом шостим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу передбачено, що у разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Втім, пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 3813 визначено, зокрема що, пункт 7 розділу І Закону № 3813 набирає чинності з  1 січня 2025 року.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 3813 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити затвердження до 1 січня 2025 року переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу в редакції Закону № 3813 з метою його використання з 1 січня звітного 2025 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 внесені зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 встановлено, що ця постанова набирає чинності з 1 січня 2025 року, але не раніше дня її опублікування.

Опубліковано постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 в Урядовому кур’єрі від 01.01.2025 № 1.

Зважаючи на зазначене, починаючи з 1 січня 2025 року платник податків для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу має використовувати Перелік, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року           № 1505.

 

Щодо питання 2

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами –  нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 1 цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Перелік, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 не містить Республіки Молдова.

Отже, господарськи операції платника податків з контрагентами, які зареєстровані в Республіці Молдова, починаючи з 1 січня 2025 року не будуть визнаватися контрольованими для цілей застосування статті 39 розділу I Кодексу за умови відсутності критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

 

Щодо питання 3

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Пунктом 140.5 статті 140 розділу III Кодексу передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду зокрема:

• на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб –  нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку (абзац третій підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу);
•  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку (абзац другий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних/реалізованих у нерезидентів/на користь нерезидентів, визначених абзацом третім підпункту 140.5.4 та другим підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу I Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим підпункту 140.5.4 та підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції (абзац п’ятий підпункту 140.5.4 та абзац четвертий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу)

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту (абзац шостий підпункту 140.5.4 та абзац п’ятий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

При цьому, якщо ціна придбання/реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 розділу I Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації/придбання (абзац сьомий підпункту 140.5.4 та абзац шостий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (абзац дев’ятий підпункту 140.5.4 та абзац восьмий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Враховуючі викладене, якщо з 1 січня 2025 року країна реєстрації нерезидента виключена з Переліку, збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих/придбаних на користь/у таких нерезидентів, не передбачено нормами Кодексу за умови відсутності підстав, визначених у абзаці третьому підпункту 140.5.5¹ та абзаці четвертому підпункту 140.5.4. пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу відповідно.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).