Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2025 р. № 514/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо визначення грошових зобов’язань з питань повноти та своєчасності сплати податку на доходи нерезидентів з урахуванням термінів давнини та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що протягом останніх років здійснював виплату доходів на користь нерезидентів – юридичних осіб, оподатковуючи такі доходи податком на доходи нерезидентів, у тому числі із використанням пониженої ставки податку з доходів нерезидентів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» від 21.05.2024  № 3721-IX (далі – Закон № 3721), зокрема, збільшено строки давності для зберігання документів та строки давності визначення контролюючими органами податкових зобов’язань по операціях з нерезидентами. Закон № 3721 набув чинності з 01.07.2024.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

1. Станом на дату цього запиту 22.01.2025, починаючи з якої дати в минулому, податковий орган може здійснити перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника за операціями з нерезидентами щодо виплати дивідендів, процентів та роялті на користь нерезидентів?

2. Платник податків просить вказати початок періодів для двох випадків коли він:

- подає податкову декларацію з податку на прибуток щоквартально;

- подає податкову декларацію з податку на прибуток раз на рік. При цьому він зазначає, що уточнюючі податкові декларацій з податку на прибуток він не подавав.

 

Щодо питань 1-2

Пунктом 102.1 статті 102 розділу II Кодексу встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня –  у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39², застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39², застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 розділу II Кодексу визначено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 52² підрозділу 10 розділу XX Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 69.9 статті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 46.1 статті 46 розділу II Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 46.3 статті 46 розділу II Кодексу якщо згідно з правилами, визначеними Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 розділу III Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Пунктом 137.5 статті 137 розділу III Кодексу визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;

д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39 2 та цим розділом.

Статтею 20 розділу I Кодексу визначені права контролюючих органів, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу).

Отже, контролюючий орган при проведенні документальної перевірки має право охоплювати період та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи нерезидента, починаючи зі звітного 2017 календарного року (станом на дату надання звернення), з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 розділу II Кодексу (у разі неподання уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації, та/або якщо податкова декларація не була надана пізніше). При цьому, у випадку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний податковий рік, в якій відображені наростаючим підсумком виплачені доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України за весь календарний рік, контролюючий орган має право при проведенні документальної перевірки охоплювати період та самостійно визначити суму грошових зобов’язань за звітний рік, тобто за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, у тому числі 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року та три квартали 2017 року.   

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).