Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2025 р. № 521/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду           звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства   щодо окремих норм законодавства стосовно ліцензування діяльності з пальним, керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України                           (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

 Товариство повідомляє, що є оператором газотранспортної системи – суб’єктом господарювання, який на підставі ліцензії з транспортування природного газу, здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Товариство зазначає, що з метою забезпечення вищезазначеної діяльності воно здійснює закупівлю та використання пального. Товариство зареєстроване платником акцизного податку, та має території (приміщення), на яких зберігає та використовує пальне виключно для потреб власного споживання та промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Якщо  на  одному  акцизному складі розміщено вісім заповнених балонів

для зберігання пропану місткістю по 50 літрів кожний та дві заповнені каністри для зберігання пального (бензин або дизель) місткістю по 20 літрів кожна, чи потрібно суб’єкту господарювання – платнику акцизного податку, який зберігає пальне    виключно   для    потреб   власного   споживання  та/або    промислової

переробки   отримувати   ліцензію   на    право  зберігання  пального  для  потреб власного споживання та/або промислової переробки на зазначений склад?

2. Чи буде підставою для відмови у наданні суб’єкту господарювання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки відсутність у суб’єкта господарювання – отримувача ліцензії факту направлення до контролюючого органу заяви про листування з контролюючим органом через електронний кабінет та відсутність факту направлення до контролюючого органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет?
3. Чи може Товариство отримати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в автоматичному режимі без подання заяви про листування з контролюючим органом через електронний кабінет та при відсутності заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет?
4. Чи може Товариство отримати нову ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки згідно Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) в автоматичному режимі до закінчення терміну дії попередньої ліцензії, яку підприємство отримало відповідно до вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) термін дії якої закінчується 17.03.2025?
5. Якщо нестаціонарну ємність (наприклад, заповнений балон з пропаном), зазначений у заяві на отримання ліцензії на право зберігання пального  виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, у зв’язку з виробничою необхідністю тимчасово переміщено в інше місце для використання зварювальних робіт (роботи тривають до п’яти робочих днів) та після закінчення робіт буде повернуто на акцизний склад, чи потрібно у таких випадках подавати заяву на зміни в обсягах ємностей у ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки при кожному переміщенні та поверненні нестаціонарних ємностей?
6. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової

переробки на зареєстровані акцизні склади, які розташовані на території активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та на яких не проводиться господарська діяльність, але за даними бухгалтерського обліку обліковуються залишки пального?

 

Щодо питання 1

Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Відповідно до пункту 49 частини першої статті 1 Закону № 3817 місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання.

Частиною першою статті 28 Закону № 3817 встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга статті 28 Закону № 3817).

Згідно із частиною третьою статті 28 Закону № 3817 суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Частиною четвертою статті 28 Закону № 3817 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб'єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто - та

газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону № 3817 суб'єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Отже, у разі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, чи тарі споживача кожна об'ємом до 60 літрів включно, таке зберігання може здійснюватися без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

 

Щодо питань 2, 3

Відповідно до абзацу п’ятого частини шостої статті 35 Закону № 3817 заява про отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки подається заявником до органу ліцензування - територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем зберігання пального, а в разі отримання ліцензії в автоматичному режимі - до органу ліцензування - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з частиною другою статті 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Відповідно до частини п’ятої статті 43 Закону № 3817 суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначають про використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки і наводять такі відомості:

для стаціонарних резервуарів - загальна місткість і їх фактичне місцезнаходження;
      для нестаціонарних ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно):

для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно – про їх наявність, без зазначення загальної кількості таких ємностей, та про їх фактичне місцезнаходження;
        для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – місткість  кожної  ємності

та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.

Відповідно до ст. 53 Закону № 3817 перший платіж за ліцензії на право, зокрема, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

Крім того, ліцензії на право, зокрема, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання умов, визначених ст. 47 Закону № 3817.

При цьому, відповідно до частини одинадцятої статті 47 та пункту 13 частини першої статті 45 Закону № 3817 однією з підстав для відмови у наданні ліцензії у тому числі у автоматичному режимі, є наявність в органу ліцензування, станом на дату подання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, інформації, що заявник на дату подання такої заяви не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

 

Щодо питання 4

Відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону № 3817 ліцензії, зокрема,   на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково.

Згідно з частиною п’ятою статті 47 Закону № 3817 за результатом проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної в заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:

1) надається в автоматичному режимі ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

2) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за наявності підстав, визначених частиною сьомою цієї статті;

3) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та застосовується процедура надання відповідної ліцензії у загальному порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 47 Закону № 3817 підставою для відмови у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, наявність у заявника, станом на дату отримання від нього заяви про отримання в                        автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного                         виду господарської діяльності, діючої ліцензії на право провадження того самого (за ідентифікатором об’єкта оподаткування) виду господарської діяльності.

Пунктом 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня                 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 43 орган ліцензування зобов'язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не пізніше    10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право, зокрема, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Отже, у разі якщо за відповідним місцем зберігання пального у Товариства наявна видана відповідно до Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки з визначеним терміном її дії (як зазначено у зверненні –                           до 17.03.2025), подавати заяву на отримання ліцензії необхідно до закінчення дії попередньої ліцензії та з урахуванням встановлених статтею 43                         Закону № 3817 термінів її розгляду органом ліцензування.

 

Щодо питання 5

Відповідно до частини четвертою статті 35 Закону № 3817 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про ліцензіатів, зокрема:

16) загальна місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

17) наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

18) наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари понад 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Згідно з частиною дев’ятою статті 35 Закону № 3817 у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, такий ліцензіат зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Отже, якщо після отримання Товариством ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки відбулися зміни відомостей про наявність та ємність ємностей та/або споживчої тари що використовуються для зберігання пального, які вносяться до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, Товариству необхідно подати заяву про внесення змін до таких відомостей у вищезазначені терміни.

 

Щодо питання 6

Згідно з абзацом двадцять восьмим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 у суб’єктів господарювання, в яких у період, визначений абзацом першим цього пункту, закінчився строк дії ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки та у яких, за даними бухгалтерського обліку, на день набрання чинності цим Законом обліковуються залишки пального в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, до завершення активних бойових дій або тимчасової окупації та протягом трьох місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації відповідної території не виникає обов’язок щодо отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за такими місцями провадження діяльності, а господарська діяльність із зберігання пального, що провадилася такими суб’єктами господарювання у період, починаючи з дати завершення строку дії відповідної ліцензії, не визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.