Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2025 р. № 542/ІПК/26-15-04-01-06

№_______/ІПК/26-15-04-01-06

 

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення                                 Товариства щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало Контракт з Установою на поставку автомобілів (далі – Товари). Оплата замовлення відбувається за рахунок бюджетних коштів, які перераховуються Установою на рахунок Товариства, відкритий а органі Державної казначейської служби України. З цього ж рахунку Товариство перераховує кошти постачальникам за комплектуючі для виробництва Товарів.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи повинен Постачальник при постачанні Товариству комплектуючих, для виробництва Товару, застосовувати вимоги пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ?
2. чи може Товариство зараховувати собі в податковий кредит ПДВ по податковим накладним виписаним Постачальником за правилом першої події (по відвантаженню товару)?
3. чи являються кошти перераховані Товариством Постачальнику бюджетними коштами?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею     1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (далі - БКУ).

Бюджетні кошти (кошти бюджету) - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (пункт 11 частини першої статті 2 БКУ). Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (частина третя статті 10 розділу I БКУ).

Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 N 758, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за N 1206/21518, бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів.

Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами - рахунки для здійснення операцій з бюджетними асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів. Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами поділяються на особові рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів, реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, рахунки одержувачів бюджетних коштів, рахунки для обліку операцій по загальнодержавних видатках та кредитуванню, рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами.

Небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Державної казначейської служби України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ Товариство може використовувати поняття (у тому числі поняття бюджетних коштів (коштів бюджету)), визначені БКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС у м. Києві повідомляє.

Щодо питання 1,3:

У разі якщо грошові кошти, які надходять з небюджетного рахунку Товариства в рахунок оплати вартості поставлених йому Постачальником товарів/послуг, є бюджетними коштами відповідно до БКУ, то дата виникнення податкових зобов'язань у постачальника визначається відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ на дату зарахування бюджетних коштів на рахунок Постачальника виходячи з вартості таких товарів/послуг.

У разі якщо грошові кошти, які надходять Постачальнику в рахунок оплати вартості поставлених Товариством товарів/послуг, є небюджетними коштами, то дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ визначається Постачальником за загальним правилом відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

З питання віднесення коштів, які надходять з небюджетного рахунку Товариства, відкритого у Державній казначейській службі України, попередньо отриманих Товариством на такий небюджетний рахунок як оплата вартості товарів, та надалі перераховуються Товариством на рахунки підприємств - постачальників як оплата вартості придбаних у них комплектуючих для виробництва Товарів, до категорії бюджетних коштів ДПС у м. Києві пропонує звернутися безпосередньо до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2:

З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися на дату виникнення податкових зобов'язань за операцією, визначену відповідно до статті 187 ПКУ. Показники такої податкової накладної повинні відповідати даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за господарською операцією.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН платником податку - постачальником товарів/послуг.

Податкова накладна, складена постачальником за операцією з постачання товарів/послуг, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, на дату, відмінну від дати зарахування таких коштів на рахунок такого постачальника (дати виникнення податкових зобов'язань), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.