Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2025 р. № 553/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є відокремленим підрозділом неурядової громадської організації без створення юридичної особи, зареєстроване у податковій службі як тимчасове представництво на території України. Представництво має найманих працівників для яких планує за свій рахунок забезпечити два види страхування: страхування життя та страхування здоров’я.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи поширюється вищезазначене правило (звільнення оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором) на відокремлений підрозділ, як тимчасове представництво міжнародної неурядової громадської організації?

2. У випадку, якщо Представництво не може скористатися пільгою і буде сплачено податки, чи необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із суми оплаченого страхування життя та здоров’я працівників Представництва?

3. У випадку, якщо відокремлений підрозділ не зможе скористатися пільгою і буде сплачено податки, чи потрібно працівникам компенсовувати відокремленому підрозділу сплату податок на доходи фізичних осіб та військового збору?

4. Чи діє пільга тільки на страхування здоров’я, чи можна її також використовувати на страхування життя?

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком.   

Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок, зокрема, за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роботодавець – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Крім того, нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об'єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу
(п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.167.2– п. 167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене та зважаючи на інформацію, яка наведена у вашому зверненні, Відокремлений підрозділ як тимчасове представництво міжнародної неурядової громадської організації акредитоване в Україні без статусу юридичної особи, тобто у розумінні Кодексу таке Представництво не може розглядатися як роботодавець – резидент, а отже положення п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати працівнику, у даному випадку не застосовуються.

Тобто, доходи у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що сплачені Представництвом за договорами добровільного медичного страхування, а також за договорами страхування життя своїх співробітників, включаються в повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких співробітників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому Представництво повинно виконати всі функції податкового агента.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою
забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг)
за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Тобто, п. 1 частини першої ст. 4 Закону визначено виключний перелік платників – нерезидентів єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, оскільки роботодавці, які використовують працю найманих працівників є юридичними особами, утвореними відповідно до законодавства інших держав, які не мають зареєстрованих на території України представництв, філій або інших відокремлених підрозділів, не є страхувальниками, то такі юридичні особи не є платниками єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.