Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2025 р. № 621/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        Підприємства стосовно визначення доходу у разі внесення засновником грошових коштів до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку за ставкою 5 %. Для забезпечення поточної діяльності підприємства одноосібний засновник (фізична особа) прийняв рішення про внесення на поточний рахунок  підприємства коштів до додаткового капіталу, що перевищує статутний капітал без рішення про зміну  розміру статутного капіталу.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи є оподаткованим доходом юридичної особи  - платника єдиного податку третьої групи внески засновником підприємства грошових коштів до додаткового капіталу підприємства, що перевищує статутний капітал без рішення про зміну розміру статутного капіталу?

Щодо зазначеного питання

Визначення основних засад господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначається Господарським кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV  із змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Відповідно до статті 113 ГКУ приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається ГКУ та іншими законами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 стаття 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою                                   1 розділу XIV Кодексу.

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).

Згідно з пунктом 292.13 статті 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Так, абзацом 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу зазначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів  44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від                                    30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 "Додатковий капітал" призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до підпункту 8 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу, визначеного статтею 292, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (підпункт б підпункт 14.1.81                        пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не передбачають інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.

Таким чином, додаткові внески учасників не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

В іншому разі додаткові внески без зміни статутного капіталу можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога. Яка в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є, зокрема, сумою коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума включається до складу доходу платника єдиного податку.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).