X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2025 р. № 624/ІПК/26-15-04-15-06

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Представництва щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Представництво поінформувало, що є власником нежитлового приміщення       (далі – Об’єкт), розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку           (далі – Будинок) у м. Києві, яке використовується у якості власного офісу. Право власності на земельну ділянку (далі – Ділянка), на якій розташований Будинок, у Представництва відсутнє.

Представництво, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо: чи є платником земельного податку; чи виникає у нього податковий обов’язок заповнювати та подавати податкову декларацію з плати за землю за Ділянку.

Принцип платності користування землею, передбачений ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс), реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток  (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Земельним законодавством, зокрема для юридичних осіб, встановлено обов’язок оформлення права власності, в т. ч. право спільної власності, а також користування у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу). Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Особливості здійснення права власності у Будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників Будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII, зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону та частини другої ст. 382 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) усі власники квартир та нежитлових приміщень у Будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна Будинку. Спільним майном Будинку є серед іншого права на Ділянку, на якій розташований Будинок та його прибудинкова територія, у разі виконання державної реєстрації таких прав.

Таким чином, речове право на Ділянку під Будинком, враховуючи її прибудинкову територію, виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами першою та другою ст. 42 Земельного кодексу визначено, що земельна ділянка, на якій розташований Будинок, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельна ділянка, на якій розташований Будинок, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у Будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам Будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, у разі відсутності права власності на Ділянку (її частину) Представництво не є платником плати за землю у розумінні ст. 269 Кодексу та не зобов’язане заповнювати та подавати податкову декларацію з плати за землю за Ділянку до моменту виникнення відповідних прав на Ділянку (її частину) відповідно до записів, сформованих у Державному земельному кадастрі, у порядку визначеному законом.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377, 1214 Цивільного кодексу, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі               не отриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Разом з цим, земельним законодавством передбачена відповідальність за ухилення осіб від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них (п. «ї» частини першої ст. 211 Земельного кодексу).

Представництво як власник Об’єкту свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати в межах Цивільного кодексу через особу – інше підприємство, у використанні якого знаходиться Ділянка, та якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянку, та у якого з моменту здійснення державної реєстрації права на Ділянку виникнуть податкові зобов’язання з плати за землю .

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.