Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2025 р. № 626/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань з практичного застосування норм законодавства в частині виробництва платниками єдиного податку альтернативного палива, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку 3 група 5 %. Отримує дохід від надання послуг по збору відходів хутра та тканини у ФОПів та юридичних осіб. Частина відходів не утилізується , а використовується для виробництва альтернативного палива та отримує доходи від реалізації цього палива.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи потрібно вартість відходів, які використанні для виробництва альтернативного палива включати до бази оподаткування єдиним податком?

 

Щодо зазначеного питання

Визначення правових, соціальних, економічних, екологічних та організаційних засад виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива регулюється Законом України від 14.01.2000 року № 1391-XIV «Про альтернативні види палива» (далі - Закон № 1391).

Відповідно до Закону № 1391 альтернативні види палива - тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.

Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший стаття 6 Закону № 1391).

Так, належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 5 жовтня 2004 р. № 1307 "Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного"

Біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства (абзац другий стаття 6 Закону № 1391).

Суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива (абзац п’ятий стаття 6  Закону                    № 1391).

Згідно зі статтею 5 ¹ Закону № 1391 до альтернативних видів твердого палива належать: продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо; органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них; торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.

Особливості відносин у сфері виробництва та використання біологічних видів палива регулюються ст. 8 Закону № 1391.

Так як, Товариством не повідомлено, який саме вид альтернативного палива платником виробляється та за яким кодом УКТЗЕД, тому відповідь на звернення надається на загальних підставах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності                                  (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній                            пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)(пункт 292.4 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу                            (п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Враховуючи зазначене, базою оподаткування для платників єдиного податку – юридичних осіб є дохід, який визначається на підставі даних обліку та ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Разом з тим, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, зокрема, юридичні особи, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).