Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2025 р. № 640/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, що отримуються нерезидентом за надання транспортно-експедиторських послуг при здійсненні міжнародних перевезень та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до наданої інформації, товариством з метою здійснення господарської діяльності було укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів. Перевізником за договором є юридична особа, резидент Королівства Данія. За умовами договору перевізник приймає на себе зобовʼязання здійснити на суднах Лінії Maersk перевезення вантажів замовника відповідно до інструкцій замовника на взаємно погоджених ставках, термінах і умовах відповідно до розкладу Лінії.

Плата та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню встановлюються згідно з тарифами Лінії, діючими на початку перевезення, та фіксуються у відповідних рахунках перевізника. У разі SPOT-букінгу всі належні ставки і збори встановлюються згідно із тарифами Лінії, діючими на момент замовлення перевезення (розміщення букінгу).

Товариство запитує:

1. Чи підлягає застосуванню до згаданих вище правовідносин норма частини 1 ст. 8 Конвенції між  Урядом  України  і  Урядом  Королівства  Данії  про  уникнення подвійного  оподаткування  та  попередження  податкових  ухилень стосовно податків на доходи і майно?

2. Чи виникає у товариства обовʼязок сплати податку у розмірі 6% від базової ставки фрахту у разі, якщо сума фрахту сплачується резиденту Королівства Данія?

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Взаємовідносини, що виникають за договорами транспортного експедирування регулюються положеннями глави 65 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно зі ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовʼязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повʼязаних із перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовʼязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом, зобовʼязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір з перевезення вантажу, забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобовʼязання, повʼязані з перевезенням.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу власним транспортом, то такі послуги перевезення розглядаються як фрахт.

Згідно з п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Підпунктом 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Кодексу базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються безпосередньо нерезидентом із використанням його власного транспорту, то такі послуги розглядаються як фрахт і підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст.141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція  між  Урядом  України  і  Урядом  Королівства  Данії  про  уникнення подвійного  оподаткування  та  попередження  податкових  ухилень стосовно податків на доходи і майно  (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208_669#o80), із змінами внесеними до неї відповідним Протоколом (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208_001-21#Text), ратифікованим Законом України № 2064-IX від 16.02.2022, який набрав чинності  31.07.2022 (далі –Конвенція), застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції)  та до існуючих в Договірних Державах (Україні та Королівстві Данія) податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).

Для цілей Конвенції термін «особа» включає фізичну особу,  компанію і будь-яке інше обʼєднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне обʼєднання або  будь-яку  організацію,  що розглядається як корпоративне обʼєднання для цілей оподаткування; термін «підприємство Договірної Держави» означає підприємство, що керується резидентом Договірної Держави; термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення  морським або повітряним судном,  що експлуатується підприємством Договірної Держави,  крім випадків, коли морське або повітряне судно експлуатується  виключно  між  пунктами в другій Договірній Державі (п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції).

Резиденція осіб, на яких поширюється Конвенція, визначається положеннями
ст. 4 (Резидент) Конвенції, відповідно до п. 1 якої «для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка відповідно до законодавства цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або будь-якого іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-який її політико-адміністративний підрозділ чи місцевий орган влади. Цей термін, однак, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі».

«У разі,  коли відповідно до положень пункту 1 особа, що не є  фізичною  особою,  є  резидентом  обох Договірних Держав,  вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій розміщено її фактичний керівний орган»(п. 3 ст. 4 Конвенції).

Статтею 8 (Міжнародний транспорт) Конвенції передбачено:

«1. Прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських і повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цій Державі.

2. Для цілей цієї статті прибутки від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях включають:

а) доходи від оренди порожніх морських або повітряних суден; і

b) прибутки, одержувані від  використання, утримання  або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), що використовуються для перевезення товарів чи виробів, де така  оренда або таке використання, залежно від випадку, є побічними стосовно експлуатації морського або повітряного судна у міжнародних перевезеннях.

3. Якщо прибутки,  про які йдеться  у пунктах 1 і 2 цієї статті, одержані резидентом Договірної Держави від участі у пулі, спільному підприємстві або міжнародному експлуатаційному агентстві,  ці  прибутки,  що приписуються  цьому  резиденту, оподатковуються тільки в тій Договірній  Державі, у якій він є резидентом».

Таким чином, згідно з ст. 8 Конвенції  доходи (прибутки), отримані особою, яка у розумінні ст. 4 Конвенції є резидентом Королівства Данії, від експлуатації, зокрема, морських суден, у перевезенні, яке у контексті Конвенції є «міжнародним перевезенням» (відповідно до визначення, наведеного у п. 1 ст. 3 Конвенції), підлягають оподаткуванню лише у Королівстві Данія, тобто звільняються від оподаткування в Україні.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.