Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, має основний КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» та додатковий КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту».
Платник податків має зареєстрований сайт – торгову площадку для торгівлі товарами широкого асортименту. У подальшому планує укладати договори комісії з постачальниками таких товарів за визначеними ними цінами з метою отримання доходу від користування сайтом. Оплата комісійної винагороди відбувається за результатами кварталу шляхом перерахування на розрахунковий рахунок комітента. При цьому чеки реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО) за весь реалізований товар за допомогою сайту будуть складатися від імені фізичної особи – підприємця.
Додатково планується отримання доходу від здійснення операцій по обробці замовлень, які будуть включатися в кінцеву вартість товару, який продається з використанням сайту. Платниками плати за здійснення операцій по обробці замовлень будуть покупці товарів. Така винагорода не включається до ціни, визначеної комітентом та не підлягає перерахуванню комітенту.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:
1. Яка сума включається в дохід платника єдиного податку у випадку реалізації товарів за договором комісії: сума вказана у чеку РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) або сума комісійної винагороди?
2. Чи потрібно повідомляти податковий орган про причини розбіжностей між сумою вказаною у чеках РРО/ПРРО комісіонера та декларацією платника єдиного податку?
3. Чи буде вважатися утримання з покупців товарів на сайті плати за здійснення операцій по обробці замовлень та включення в дохід фізичної
особи – підприємця – власника сайту взаємозаліком за надані посередницькі послуги?
Щодо питання першого-другого
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну
(ст. 1012 ЦКУ).
Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Кодексу до складу доходу платника єдиного податку включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Водночас зміни, запроваджені з 1 січня 2021 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка здійснює діяльність за договорами комісії, зобов’язана відображати весь обсяг доходу, отриманий за такими договорами як у готівковій, так і безготівковій формі у обліку доходів, що ведеться у довільній формі на підставі первинних документів. Водночас при заповнені податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця в дохід включається сума отриманої винагороди за договором комісії.
При цьому окремого повідомлення щодо розбіжностей між інформацією, яка зазначена у фіскальних чеках та декларацією платника єдиного податку, Кодексом не передбачено.
Щодо питання третього
Якщо положеннями договору передбачено самостійне утримання комісіонером належної йому плати з отриманих від клієнтів коштів, то таке утримання не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).
Водночас зауважуємо, що у випадку виникнення ситуації у якій суми заборгованості, які виникли між комісіонером та комітентом, погашаються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунку відносяться до негрошових і позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.
При цьому згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу здійснювати розрахунки платники єдиного податку першої – третьої груп можуть виключно в грошовій формі. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
___________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |