Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2025 р. № 654/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Платник єдиного податку третьої групи у зверненні повідомляє, що у нього є заборгованість покупця за поставлені раніше товари і послуги. Покупець не може виконати своїх зобов’язань з оплати товарів і послуг та пропонує перевести свій борг на іншу особу (замінити боржника у зобов’язанні), яка здійснить оплату товарів та послуг у грошовій безготівковій формі.

У зв’язку з чим платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи не буде заміна боржника у зобов’язанні перед фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування порушенням вимоги п. 291.6 ст. 291 Кодексу про грошові розрахунки платників єдиного податку, в результаті якого потрібно буде перейти на загальну систему оподаткування?

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому ст. 638 ЦКУ встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу (поставки), укладеного між замовником та постачальником (фізичною особою – підприємцем), постачальник зобов’язується передати товар, виконати роботу або надати послугу, а замовник оплатити надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Згідно зі ст. 520 ЦКУ боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ (ст. 521 ЦКУ).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, у разі якщо замовником товару (боржником) був укладений договір переведення боргу до третьої особи на підставі якого оплата за товар, поставлений замовнику, надійшла фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку як постачальнику від третьої особи, а не від замовника, то у розумінні Кодексу укладення зазначеного договору боржником є механізмом розрахунку по правочину не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6
ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Слід зауважити, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо застосування спрощеної системи оподаткування можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.