Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2025 р. № 668/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник ПДВ, який є виробником робочого одягу, уклав договір з державним підприємством на постачання товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Умовами договору передбачено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі – Постанова № 1070) державне підприємство має право здійснити попередню оплату за товар на небюджетний рахунок, відкритий платником в органах Державної казначейської служби. При цьому визначено, що платник не може користуватися перерахованими коштами до дати надання органу Державної казначейської служби за місцем відкриття небюджетних рахунків актів приймання товару державним підприємством.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ:

1) на дату перерахування коштів на небюджетний рахунок;

2) на дату перерахування коштів з небюджетного рахунку на комерційний;

3) на дату, коли кошти з небюджетного рахунку перераховуються в оплату товарів/послуг у процесі виробництва?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету – кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

Пунктами 1 та 2 Постанови № 1070 встановлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:

товарів, робіт і послуг за поточними видатками – на строк не більше трьох місяців;

товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань – на строк не більше 12 місяців;

товарів, робіт і послуг, що закуповуються за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов'язань; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення національної безпеки та оборони держави; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення участі України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах, –  на строк не більше 24 місяців.

Попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

Відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518, небюджетні рахунки – рахунки, які відкривають органи Казначейства у випадках, передбачених законодавством України, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим підрозділам / відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам – підприємцям, фондам загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки – рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України (підпункти «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ).

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Щодо питань 1 – 3

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Податкові зобов’язання з ПДВ у платника за операціями з постачання товарів/послуг виникають на дату, що визначається відповідно до статті 187 розділу V ПКУ, та залежить від того, за рахунок яких коштів відбулася оплата вартості поставлених товарів/послуг, виконання робіт.

Якщо платник отримує в рахунок оплати вартості поставлених товарів/послуг кошти, які у розумінні норм БКУ є бюджетними, то податкові зобов’язання з ПДВ виникають відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату отримання таких бюджетних коштів в банку.

Для цілей застосування норм ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, якщо такі бюджетні кошти (у тому числі попередня оплата) надходять як оплата за поставлені (або будуть поставлені у майбутньому) платника товари на його небюджетний рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).