X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2025 р. № 681/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації / аркушу коригування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в господарській діяльності Товариства виник випадок коли дата оформлення аркушу коригування до митної декларації та дата обрахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) суми податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, не співпадають та припадають на різні звітні періоди.

Так, 30 березня 2024 року з Єдиного казначейського рахунку митниці Товариства було списано кошти в сплату ПДВ на підставі аркушу коригування від 30.03.2024, а відображення показників митної декларації в СЕА ПДВ відбулось 01.04.2024 в автоматичному режимі.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: до податкової декларації з ПДВ якого звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту включається сума ПДВ – на дату складання аркушу коригування до митної декларації чи на дату відображення показників аркушу коригування до митної декларації в СЕА ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Відповідно до частини восьмої статті 257 розділу VIII МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, визначені у підпунктах вказаного пункту МКУ.

Згідно з частинами першою та другою статті 269 розділу VIII МКУ відповідно до положень вказаної статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пунктами 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 450).

Відповідно до пункту 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема,  з ввезення товарів на митну територію України.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, із ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 2001 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі  Порядок № 569).

Сума податку (ΣНакл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ.

Показники формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ, перераховуються автоматично при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, подання платником митних та податкових декларацій.

Таким чином, СЕА ПДВ, серед іншого, передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників податку на додану вартість сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України. СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 2001 розділу V ПКУ та
Порядку № 569.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм МКУ і ПКУ, при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена митна декларація (з урахуванням аркушу коригування, який є невід'ємною частиною відповідної митної декларації). Датою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями з ПДВ згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, Товариство може включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в аркуші коригування до митної декларації за звітний (податковий) період, в якому було сплачено податкові зобов’язання згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (тобто в якому було оформлено такий аркуш коригування).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).