Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків у разі отримання коштів у вигляді цільового фінансування (гранту) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство планує укласти з компанією – нерезидентом договір, згідно з умовами якого нерезидент надає Товариству цільову фінансову підтримку у розмірі, визначеному договором, для впровадження Товариством у своїй діяльності програмно-технологічного рішення. Кошти виплачуватимуться нерезидентом за умови виконання Товариством певних процедур та досягнення відповідних показників.
В рамках цього договору Товариство здійснюватиме підготовку та підтримку інтеграції рішення для своїх клієнтів, звітування нерезиденту, отримуватиме консультаційну та інформаційну підтримку від нерезидента.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з отримання Товариством коштів у вигляді цільового фінансування відповідно до зазначеного у зверненні договору;
2) чи є об’єктом оподаткування ПДВ будь-які інші операції, які здійснюватимуться в рамках зазначеного у зверненні договору;
3) чи виникатимуть у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ та обов’язок щодо реєстрації податкової накладної при отриманні коштів від нерезидента в рамках зазначеного у зверненні договору та чи не вважатимуться такі операції наданням послуг з урахуванням визначених договором обов’язків сторін?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (пункт 5 статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» із змінами і доповненнями).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у пунктах 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно з пунктом 186.4 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ.
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ тих чи інших операцій необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питань 1, 3
Якщо отримання Товариством коштів (у тому числі у вигляді цільового фінансування (гранту)), не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються Товариством (у тому числі третім особам), то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.
При отриманні таких коштів податкових наслідків з ПДВ у Товариства не виникає, податкові зобов’язання з ПДВ на суму таких коштів не нараховуються, і, відповідно, податкова накладна не складається.
Щодо питання 2
Якщо в межах зазначеного у зверненні договору Товариство надаватиме або отримуватиме від нерезидента послуги, місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначена митна територія України, то операції з постачання таких послуг будуть об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Тлумачення формулювань господарських договорів не належить до компетенції Державної податкової служби України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |