Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2025 р. № 692/ІПК/26-15-24-01-14-08

 

____/ІПК/26-15-24-01-14-08

 

                                                       

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

 

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо роз’яснення норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені платник податків повідомив, що зареєстрований особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з такого  питання: чи можна відносити до витрат пов’язаних з одержанням доходів від адвокатської діяльності наступні категорії витрат:

1. на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права до витрат;

2. сплата за користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі, яке є робочим місцем адвоката;

3. користування телефонним зв’язком;

4. обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектуючих до них та витратних матеріалів;

5. придбання канцелярського приладдя;

6. придбання спеціальної літератури, офіційних та спеціалізованих видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня;

7. одержання спеціальних бланків, книг обліку та реєстрів необхідних у роботі самозайнятих осіб;

8. виготовлення печаток та штампів та їх заміна;

9. укладання договору службового страхування, внесення страхової застави;

10. оплата інформаційно – технічних послуг щодо користування державними реєстрами;

11. оплата праці найманих працівників за трудовими договорами;

12. сплата внесків до Пенсійного фонду  України, у тому числі за найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

13. використання електронної бази законодавства;

14. оплата консультаційних бухгалтерських послуг пов’язаних з діяльністю самозайнятих осіб.

Щодо 1- 14 питання повідомляємо.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом
№ 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Водночас слід зазначити, що Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 5076.

Разом з тим перелік витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначено Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012  № 1185 (далі - Наказ № 1185).

При цьому основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Наказом № 1185 передбачено, що до витрат самозайнятої особи можуть бути віднесені, зокрема:

- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;

- обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

- оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- придбання канцелярського приладдя;

- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Отже, Наказом № 1185 не передбачено віднесення до витрат, укладання договору службового страхування, внесення страхової застави, оплата консультаційних бухгалтерських послуг пов’язаних з діяльністю самозайнятих осіб.

Згідно п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі - Порядок № 261) підготовка здобувачів ступеня доктора наук здійснюється в докторантурі закладу вищої освіти (наукової установи) за очною (денною) формою навчання; шляхом самостійної підготовки їх наукових досягнень до захисту.

До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядку № 261).

Пунктом 14 розділу I Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 3 липня 2021 року № 63 передбачено види підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема:

навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів;

здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності.

Отже, адвокат за умови документального підтвердження може віднести до своїх витрат оплату коштів за здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.