Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2025 р. № 701/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту та складання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником ПДВ – продавцем було допущено помилку при складанні податкової накладної за жовтень 2024 року, а саме зазначено одиницю виміру товару «тонна» замість «кілограм», при цьому всі інші реквізити податкової накладної (код УКТ ЗЕД, кількість, об’єм, ціна, обсяг постачання, сума ПДВ) заповнені вірно. У грудні 2024 року платник податку зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до такої податкової накладної (далі – розрахунок коригування), в якому зазначено рядок з одиницями виміру «тонна» зі знаком «–», та додано такий самий рядок, але з одиницями виміру «кілограм».

Враховуючи викладене, Кооператив просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право платник податку – покупець  на формування податкового кредиту за жовтень 2024 року на підставі зазначеної у зверненні податкової накладної;

2) чи потрібно подати платнику податку уточнюючий розрахунок у викладеній у зверненні ситуації;

3) чи повинні бути нараховані штрафні санкції у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку?

Водночас, у своєму зверненні платником не вказано, чи була вищезазначена податкова накладна своєчасно зареєстрована постачальником в ЄРПН чи ні, та чи включив покупець до податкового кредиту суму ПДВ по цій податковій накладній і в якому періоді, що не дає змоги чітко ідентифікувати сутність таких операцій та зрозуміти питання. Враховуючи зазначене, ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1  розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ, згідно з пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ якої  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2  статті 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкового кредиту, складання податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 198 і 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі мінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких відноситься, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.

Згідно з підпунктом 3 пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, в т.ч. до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів / послуг.

Одиниця виміру товарів/послуг, що зазначається у графах 4 та 5 розділу Б податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання / обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання / обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1307, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Податкова накладна, що містить помилку у одиницях виміру товару не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, її кількість та обсяг, тому не може бути підставою для формування покупцем податкового кредиту.

Щодо питання 2

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Якщо платник податку включив до податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, дані якої не відповідають первинним документам, зокрема містять помилку, яка заважає ідентифікувати здійснену операцію, платник податку повинен зменшити такий податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Щодо питання 3

Пунктом 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п'ятого пункту 50.1 статті 50 розділу V ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку.

Водночас, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території Україні, підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 розділу V ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 розділу V ПКУ, та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).