Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2025 р. № 708/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо формування підприємством вартості готової продукції (газового конденсату і нафти) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює закупівлю вуглеводневої сировини: газового конденсату і нафти та здає її на переробку іншому підприємству. Результатом переробки є готова продукція.

Постачальники відпускають сировину різними методами виміру: об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Підприємство-переробник приймає сировину прямим масовим методом.

При всіх перелічених методах виміру, транспортуванні та прийманні сировини виникають природні втрати.

Платник зазначає, що згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродукців на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008
№ 281/171/578/155 ці втрати обмежені нормою природних втрат – допустимою відносною похибкою. Тому при обліку нафти та газового конденсату на підприємстві виникає різниця між кількістю відвантаженої продукції постачальником та кількістю прийнятої переробником. Ця різниця є допустимою відносною похибкою, а не понаднормовими витратами. Вартість різниці не списується на витрати, а включається до вартості готової продукції.

 ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи правильно, що вартість відносної похибки ТОВ включає у вартість готової продукції?
2. Які податкові обов’язки виникають додатково?

 

        Щодо питань 1,2

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на різницю між кількістю відвантаженої продукції постачальником та кількістю прийнятої переробником продукції.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, з питання порядку формування вартості готової продукції у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).