Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2025 р. № 748/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо термінів розрахунку податку на прибуток підприємств, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основний вид діяльності ТОВ це надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).

ТОВ має діючу ліцензію на надання коштів та банківських металів у кредит та ліцензію на факторинг, що видана на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг від 31.03.2020 № «».

Після аналізу діяльності ТОВ співставлення очікуваного та отриманого прибутку та вивчення перспектив для розвитку, ТОВ було прийняте рішення про відкликання ліцензії на основну діяльність підприємства.

ТОВ втрачає ознаку фінансової установи і переходить до підприємств -юридичних осіб на загальній системі оподаткування, які сплачують за базовою ставкою податку на прибуток 18 відсотків.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно термінів розрахунку податку на прибуток в розмірі 25 відсотків та 18 відсотків, а саме, до якої дати фінансова установа повинна рахувати вищевказаний податок за ставкою 25 відсотків, а з якої дати рахувати податок на прибуток за ставкою 18 відсотків, якщо зміна статусу відбудеться під час звітного періоду – квартал?

 

Пунктом 65 частини першої ст. 1 розділу І Закону України від 14.12.2021
№ 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) визначено, що фінансова установа – юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором.

Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.

Надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів (п. 33 частини першої ст. 1 розділу І Закону
№ 1953).

Частиною першою ст. 4 Закону № 1953 визначено види фінансових послуг. Так, до таких послуг відносяться:

1) страхування;

2) надання коштів та банківських металів у кредит;

3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

4) фінансовий лізинг;

5) факторинг;

6) надання гарантій;

7) торгівля валютними цінностями;

8) фінансові платіжні послуги;

9) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої частиною другою ст. 41 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Видача ліцензії – надання права на здійснення діяльності з надання фінансових послуг (певного виду фінансових послуг) на підставі відповідного рішення Регулятора та внесення відповідного запису про надавача фінансових послуг до Реєстру (п. 6 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 1953).

Регулятором визначено Національний банк України або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним цим Законом (п. 47 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 1953).

Частиною першою ст. 22 Закону № 1953 визначено, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг здійснюють:

1) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених п. 9 частини першої ст. 4 цього Закону, та супровідних до них послуг - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

2) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 - 8 частини першої ст. 4 Закону, та супровідних до них послуг - Національний банк України.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 1953 відкликання ліцензії – припинення права надавача фінансових послуг на здійснення діяльності з надання фінансових послуг на підставі відповідного рішення Регулятора та внесення відповідного запису до Реєстру.

Частиною четвертою ст. 38 Закону № 1953 встановлено, що фінансова компанія може звертатися з клопотанням про виключення з ліцензії всіх фінансових послуг виключно у порядку відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії відповідно до статті 50 цього Закону.

Частиною першою ст. 50  Закону № 1953  встановлені підстави, за яких Регулятор приймає рішення про відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024 змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та змінено ставки податку на прибуток підприємств.

Зокрема, Законом № 4015 визначено види доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 замість 18 відсотків.

Положеннями п. 136.1¹ ст. 136 Кодексу встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 25 відсотків для цілей:

 а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до
ст. 39² цього Кодексу;

в) застосування положень п. 57.1¹ ст. 57 цього Кодексу для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

Тож, для оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до статті 39² Кодексу, а також застосування положень п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу при виплаті дивідендів фінансовою установою (крім страховика) застосовуються базова ставка 25 відсотків. При цьому за підсумками річного декларування за 2024 рік застосовується ставка 18 відсотків.

Таким чином, для цілей оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), починаючи з 01.01.2025 застосовується ставка податку 25 відсотків.

У разі відкликання Регулятором ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, платник податку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до положень
п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу застосовує ставку 25 відсотків за податковий (звітний) період у якому такий платник вважається фінансовою установою, а за  податковий (звітний) період у якому цей платник не є фінансовою установою, він застосовує ставку 18 відсотків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).