Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2025 р. № 760/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства 1 щодо порядку включення до складу податкового кредиту правонаступника суми від’ємного значення платника, що реорганізується шляхом приєднання, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство 1 є правонаступником реорганізованого шляхом приєднання Товариства 2. Як правонаступник, Товариство 1 має відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ), а саме: при заповненні Додатку 2 до декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», від’ємне значення реорганізованого підприємства Товариства 2 в розмірі_______ гривні.

З огляду на викладене Товариство 1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно розшифрувати від’ємне значення, що перейшло до Товариства 1, як правонаступнику, від Товариства 2 в розрізі кожного окремого постачальника – контрагента (з зазначенням суми та ІПН кожного постачальника)?

2. Чи достатнім буде в даному випадку зазначення в якості постачальника – виключно Товариства 2 на всю суму від’ємного значення у розмірі
_______ грн без розподілу по контрагентам – постачальникам? 

Щодо питань 1, 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V ПКУ сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акту відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Порядок подання податкової декларації з ПДВ до контролюючих органів регулюється статтею 49 розділу II і статтею 203 розділу V ПКУ. Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V ПКУ (пункт 7 розділу I Порядку № 21).

Пунктом 6 розділу IІІ Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу III Порядку № 21).

Відповідно до пункту 13 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 (Д2) до декларації). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2 (Д2) до декларації).

Узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника, за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2 (Д2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу вказується .у рядку 16.3 такої декларації (підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Тобто, за умови заповнення таким правонаступником у складі декларації таблиці 3 додатка 2 (Д2), підлягає заповненню рядок 16.3 декларації.

В подальшому, у разі, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 (Д2) (підпункти 2, 4 та 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

При цьому, у разі формування від’ємного значення, зокрема, за рахунок включенню до складу податкового кредиту правонаступника сум від’ємного значення, отриманого від реорганізованого платника в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначають ІПН такого реорганізованого платника, а в графах 2, 3 і 5 – період, коли таке від’ємне значення узгоджено ДПС – підтверджено перевіркою, показано в таблиці 3 додатку 2 і включено до складу податкового кредиту через рядок 16.3 декларації, у графі 7 проставляється позначка «+».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.